Клітини Мюллера

Клітини Мюллера — гліальні клітини сітківки ока хребетних.

Загальн характеристика

Це другі по частоті клітини сітківки після нейронів. Деякі автори вважають їх спеціалізованими фібрилярними астроцитами. Вперше описані німецьким анатомом Генріхом Мюллером (1820–1864).

Гістологія

Особливістю мюллерівських клітин є те, що вони простягаються від внутрішньої пограничної мембрани (межує зі скловидним тілом) до зовнішньої пограничної мембрани. Тіла клітин знаходяться у внутрішньому ядерному шарі.

Оптичне значення

Втрата архітектоніки клітин Мюллера має значення при відшаруванні сітківки. Згідно з результатами дослідження при Лейпцизькому університеті 2007 року показали, що клітини Мюллера мають світлопровідну функцію. Вони збирають світло з передньої поверхні сітківки і проводять його до фоторецепторів, розміщених на задній поверхні сітківки, подібно до оптично-волоконного кабелю.[1][2] Без мюллерівських клітин світло потраплятиме на фоторецептори в розсіяному вигляді, це приведе до зниження гостроти зору.

Література
  • Franze K, Grosche J, Skatchkov SN, Schinkinger S, Foja C, Schild D, Uckermann O, Travis K, Reichenbach A, Guck J. (2007): Müller cells are living optical fibers in the vertebrate retina. Proc Natl Acad Sci U S A. 104(20):8287-8292.

Примітки
  1. Lichtleiter in der Netzhaut, Kristian Franze, Spektrum der Wissenschaft 10/07 S16 ff
  2. - Pressemitteilung 2007/ 082 der Universität Leipzig: «Geheimnis des Sehens gelüftet»[недоступне посилання з червня 2019] vom 2. Mai 2007
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.