Кліфф Робінсон (баскетболіст, 1966)

Починав грати у баскетбол у команді Ріверсайдської старшої школи (Баффало, Нью-Йорк). На університетському рівні грав за команду Коннектикут (1985—1989). 5 лютого 2007 року на спеціальній церемонії в університеті його номер 00 назавжди закріпили за ним.

1989 року був обраний у другому раунді драфту НБА під загальним 36-м номером командою «Портленд Трейл-Блейзерс», кольори якої захищав протягом наступних 8 сезонів. Поки він перебував у команді, «Портленд» завжди досягав плей-оф НБА, а 1990 та 1992 року досягав фіналу НБА. 1992 року у фіналі Західної конференції, після переможного матчу станцював на майданчику, що у пресі назвали танцем «дядька Кліффі».[1] Це прізвисько залишилось з ним до кінця кар'єри.[2] У сезоні 1992—1993 виборов нагороду Найкращого шостого гравця НБА, набираючи 19,1 очок, 6,6 підбирань та 1,99 блоки за гру. Через рік був учасником Матчу всіх зірок НБА.[3]

25 серпня 1997 як вільний агент підписав контракт з «Фінікс Санз», де провів чотири сезони. 16 січня 2000 року провів свій найрезультативніший матч у кар'єрі, набравши 50 очок у матчі проти «Денвер Наггетс».

29 червня 2001 року перейшов до «Детройт Пістонс» в обмін на Джада Бюхлера та Джона Воллеса. У складі «Детройта» провів наступні 2 сезони своєї кар'єри.

21 серпня 2003 разом з Пепе Санчесом був обміняний до «Голден-Стейт Ворріорс» на Боба Суру. За «Ворріорс» він відіграв 2 сезони. Саме виступаючи за цю команду Робінсон вперше не попав до плей-оф.[4]

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Нью-Джерсі Нетс», до складу якої він приєднався 2005 року і за яку відіграв 2 сезони.

2014 року був включений до команди, яку зібрав Денніс Родман, як частину «баскетбольної дипломатії». Метою було зіграти зі збірною Північної Кореї, щоб відсвяткувати день народження Кім Чен Ина.[5] До команди Родмана також було включено Віна Бейкера, Кенні Андерсона, Крега Годжеса, Дага Крісті, Сліпі Флойда та Чарльза Сміта.[6]

Одружений з Гезер Лафкінс та виховує сина Айзею, який також грає в баскетбол.

2001 року був заарештований за зберігання та вживання марихуани.[7] Через це отримав одноматчеву дискваліфікацію в НБА. Згодом, повторивши порушення закону, був відлучений від НБА на п'ять ігор.[8] Згодом став активно пропагувати легалізацію марихуани в лікувальних цілях. Після легалізації в Орегоні вийшов на ринок канабісу з псевдонімом Uncle Spliffy.[9]

• Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на Basketball-Reference.com