Книга Самуїла

Книга Самуїла (івр. סֵפֶר שְׁמוּאֵל‎, Сефер Шмуель) — восьма книга єврейської канонічної Біблії (Танаху) і третя в її розділі так званих ранніх пророків. Спочатку єдина книга, в Септуагінті і в Вульгаті вона була розділена на дві книги, що отримали назву I і II (з чотирьох) книг Царств — Перша книга Самуїла (або Перша книга царів) та Друга книга Самуїла (або Друга книга царів). У єврейських рукописах Біблії текст розглядався як єдина книга, і лише з появою друкованої Біблії в XV ст. стався поділ на I і II книгу Самуїла, що пізніше і увійшло в єврейську традицію. Назва книги в єврейському каноні не передбачає авторство Самуїла, а очевидно дано тому, що Самуїл — перша значна особистість, що з'являється в оповіданні.

Книга Самуїла
Назва на честь	Самуїл
Мова	іврит
Цей твір у Вікісховищі

Книга Самуїла — історичний документ першорядної важливості для розуміння подій, що призвели до становлення монархії.