Книга дивних нових речей

Пітер Лі, англійський пастор, вирішує залишити свою дружину Беатріче, щоб стати місіонером. Поступово з'ясовується, що замість того, аби бути місіонером в іншій країні, він був найнятий корпорацією АМІК, приватною американською корпорацією, щоб проповідувати населенню далекої планети, Оаза. Пітер чекає на ворожість під час зустрічі з тубільцями, але натомість він виявляє, що вони надзвичайно привітні, вже дуже добре розмовляють англійською та є пристрасними прихильниками християнської віри, іменуючи себе Ісусом, Коханим Першим, Другим і так далі. Пітер береться за роботу, намагаючись побудувати церкву для закоханих в Ісуса і намагаючись жити серед них.

Під час своїх коротких поїздок назад до базового табору, де живуть інженери та вчений, які керують корпорацією АМІК на планеті Оаза, він намагається зв'язатися з Беа за допомогою Shoot, системи повідомлень, яка дозволяє йому спілкуватися із Землею. Хоча початкові повідомлення Беа сповнені любові, вони також містять інформацію про серйозні природні катаклізми, спричинені глобальним потеплінням, включаючи повені та голод, які сталися після від'їзду Пітера. Через кілька місяців вона також повідомляє Пітеру, що вагітна його дитиною, зачатою в останню ніч, коли він був з нею. Пітер, чиє життя наповнене його місіонерською роботою, відчуває себе віддаленим від Беа, і починає важко згадувати її обличчя та їхнє спільне життя, замість цього зосереджується на інтеграції в громаду Оази.

Допомагаючи оазанам з урожаєм, який вони торгують з населенням корпорації АМІК на ліки, Пітер отримує жахливий укус від оазанського шкідника. Громада в жаху і ставиться до нього так, ніби він вмирає. Пітер вважає, що його отруїли, але, тим не менш, він повертається до корпорації АМІК, де лікують його рани, і отримує повідомлення від Беа, що говорить йому, що Бога немає. У скруті Пітер вирішує повернутися до Оази, щоб померти, але він випадково знаходить село, яке вони покинули до його прибуття, де зустрічає лінгвіста, який був його попередником. Лінгвіст попереджає його, що працівники корпорації АМІК не такі відверті, як здаються, і що Земля вмирає.

Наступного дня його забирає Грейнджер, фармацевт АМІК, з яким він найближче зійшовся. Грейнджер припускає, що Пітер, можливо, мав галюцинації, оскільки був сильно зневодненим. Повернувшись у базовий табір АМІК, він дізнається, що його улюблений на Оазі Ісус Коханий П'ятий, прибув до базового табору на лікування, оскільки впала картина, яка пошкодила її руку та, згодом, привела до її відмирання. Пітер з жахом усвідомлює, що причина, чому оазани так сильно полюбили Ісуса, полягає в тому, що вони страшенно вразливі до травм і смерті, і вони сприймають розповіді про чудеса зцілення, Неба та Ісуса, що воскрес з могили, буквально.

Виходячи з прохання Беа та того факту, що він ненавмисно обманув оазанів, Пітер вирішує повернутися на Землю. Він знову відвідує місто Оазан, де його паства, яка востаннє бачила, як він отримав важкі поранення, сприймає його повернення як диво. Як прощальний подарунок для них, він намагається пояснити, що люди здатні оговтатися від поранень так, як не оази, але вони залишаються вірними християнами. Перш ніж відправитися на Землю, Пітер отримує останнє повідомлення від Беа, яке говорить йому залишатися там, де він є, оскільки вона повинна переїхати, а Земля стала небезпечною. Однак Пітер вирішив повернутися до неї та їхньої новонародженої дитини і залишитися з ними навіть до кінця світу.

Критики схвалили "Книгу дивних нових речей " переважно позитивно, і робота отримала похвалу від io9, New York Times та The Independent .[1][2][3] The Guardian похвалила твір за те, що він «дивовижний і глибоко вражаючий» і написав: «Це великий роман — почасти тому, що він повинен побудувати та пояснити його непривабливе середовище, почасти тому, що в ньому дуже багато релігійних, лінгвістичних, філософських та політичних вантажів передати, але читача тягне через це готичне почуття тривоги, яке пронизує й заплямує кожен елемент».[4]

NPR був більш неоднозначним у своїй рецензії, коментуючи, що як твір наукової фантастики, ця книга була надто знайома і несприятливо порівнював її з «Кантикою за Лейбовіцем», а також заявив, що Файбер «розповідає прекрасну людську історію кохання, втрати, віри та інколи подолання непрохідних відстаней між людьми. Це більше ніж усе схоже на болісно ніжний 500-сторінковий перший розділ роману про апокаліпсис, який ще попереду»[5] Portsmouth Review називає це «блискучим поглядом на те, як відстань може змінити те, що ми бачимо, і куди ми звертаємо власну увагу».[6]

Книга побачила світ в Україні українською мовою 2017 року - у харківському видавництві "Віват". Оригінальний текст з англійської переклав Олег Лесько. Дизайнер обкладинки Віталій Котенджи.