Мішель Фейбер

Фейбер почав серйозно займатися літературною діяльністю з 14 років, але не подавав свої рукописи для публікації. Багато з його оповідань, які з'явилися у його першому зібранні, а також попередні пробні варіанти роману «The Crimson Petal and the White», були виконані впродовж 1980-их років. Інший роман, який був написаний у цей період, «A Photograph of Jesus», залишається невиданим. Впродовж 1990-их років, із заохоченням від своєї другої дружини, Єви, Фейбер почав брати участь і вигравати у змаганнях для оповідань. Це дало йому можливість співпрацювати з видавництвом Canongate Books (Единбург), яке публікує з того часу його роботи у Великій Британії.

Першою публікацією Фейбера стало зібрання оповідань, «Some Rain Must Fall», видане у 1998 році. Перше з цих оповідань виграло Нагороду імені Яна Ст. Джеймса у 1996 році, оповідання «Fish» виграло Macallan Prize у 1996 році і оповідання «Half a Million Pounds and a Miracle» виграло Нагороду імені Ніла Ганна у 1997 році.

Пешим опублікованим романом Фейбера став роман «Under the Skin» (2000), написаний на Шотландському нагір'ї і натхнений ним. Як і більшість робіт Фейбера, цей роман важко категоризувати, оскільки він використовує елементи жанрів наукової фантастики, жахів та трилеру і виконанийз настільки глибоко і тонко, що заслуговує на майже одностайну похвалу від літературознавців. Він був перекладений багатьма мовами (17, станом на 2004 рік) і забезпечив собі гарну репутацію в Європі, а також був номінований на премію Whitbread First Novel Award.

Події другого опублікованого роману «The Hundred and Ninety-Nine Steps» (2001) розгортаються у місті Вітбі (Англія). Оригінальне друковане видання містило кольорові фотографії, які були відсутніми в наступних перевиданнях. Сильно відрізняючись від Under The Skin» за тоном та темою, роман «The Hundred and Ninety-Nine Steps» отримав змішані відгуки.

Третій роман Фейбера, «The Courage Consort» (2002), був про вокальну групу а капела.

У 2002 році був опублікований 850-сторінковий роман Фейбера «The Crimson Petal and the White». Події сюжету роману розгортаються у Лондоні 1870-х років довкола 19-річної повії Шугар (англ. Sugar). Деякі критики описують твір, як постмодерністський, водночас інші стверджували, що це міг би бути «романом, який Діккенс міг би писати, якби йому дозволили вільно говорити»[6]. Книга перебувала у написанні впродовж 20 років і є виявом захоплення Фейбера прозою Дікенса і розповідальною архітектурою Джордж Еліот. «The Crimson Petal and the White» став бестселером у США, Італії, Франції, Нідерландах та Бельгії і мав стабільні продажі в інших країнах.

Друге зібрання оповідань Фейбера «The Fahrenheit Twins» було опубліковане у 2005 році. Перше з цих оповідань, «The Safehouse», посіло друге місце при номінації на Національну премію для оповідань (англ. National Short Story Prize, згодом перейменована на BBC National Short Story Award) у 2005 році.

«Bye Bye Natalia», друге оповідання Фебера після його поїздки до України у 2004 році було опубліковане у липні 2006 року у журналі Granta і пізніше було обране для включення у 2008 році у щорічну антологію «The O. Henry Prize Stories», яка присвячена письменникам, які, як вважається, зробили «великий внесок у мистецтво оповідань» («a major contribution to the art of the short story»).

Шостий роман Фейбера, «Книга дивних нових речей» (англ. The Book of Strange New Things), був опублікований у 2014 році. Роман розповідає історію британського місіонера на чужій планеті. Після публікації Фейбер заявив, що він припинить писати романи. У інтерв'ю для Waterstones Trafalgar Square Фебер сказав: «Я думаю, я написав про усі речі, про які мусив написати. Думаю, я досяг межі» («I think I have written the things I was put on earth to write. I think I've reached the limit»)[7]. У червні 2015 року «The Book of Strange New Things» була названа Книгою року журналом World[8]. У 2017 році книга видана українською мовою видавництвом «Vivat»[9]. У 2017 році на Amazon Video вийшов пілотний епізод телевізійної адаптації під назвою Oasis.

З 2001 до 2004 року Фейбер робив огляди на книги для газети Scotland on Sunday. Впродовж 2004 року він вів колонку у газеті The Sunday Herald під назвою «Image Conscious», у якій аналізував сенс, наміри та асоціації різних фоторобіт. З 2003 року він робив огляди для газети The Guardian, здебільшого обираючи перекладену іноземну художню літературу, зібрання оповідань, графічні романи та книги про музику.

У 2004 році Фейбер у складі проекту Authors on the Frontline вирушив до України з організацією Лікарі без кордонів, щоб спостерігати за роботою цієї організації стосовно подолання епідемії ВІЛ/СНІД у країні. Фейбер написав статтю для «The Sunday Times», опубліковану у січні 2005 року.

У 2006 році Фейбер написав есе «Dreams in the Dumpster, Language Down the Drain» для книги «Not One More Death», яка є зібранням думок про участь Великої Британії та США у війні в Іраку.

• Опинись у моїй шкірі (англ. Under the Skin, 2000)
• Сто дев'яносто дев'ять кроків (англ. The Hundred and Ninety-Nine Steps, 2001)
• Мужній чоловік (англ. The Courage Consort, 2002)
• Багряна пелюстка і біла (англ. The Crimson Petal and the White, 2002)
• Вогняне Євангеліє (англ. The Fire Gospel, 2008)
• Книга дивних нових речей (англ. The Book of Strange New Things, 2014)

• Дощ проллється раптом (англ. Some Rain Must Fall, 1998)
• Близнюки Фаренгейти (англ. The Fahrenheit Twins, 2005), також опубліковане (без першого оповідання) як Vanilla Bright Like Eminem
• До побачення, Наталіє (англ. Bye Bye Natalia, 2006)
• Яблуко: малинові пелюстки (англ. The Apple: Crimson Petal Stories, 2006)
• Прогулянка після півночі (англ. Walking After Midnight, 2009)

• Безсмертна (англ. Undying, 2016)

• Dreams in the Dumpster, Language Down the Drain (2006), увійшло до книги Not One More Death