Княжа вежа в Седленцині
Княжа вежа в Седленцині (пол. Wieża książęca w Siedlęcinie, нім. Wohnturm in Boberröhrsdorf) — житлова вежа яворського князя Генрика I[1][2], яка згодом стала лицарською резиденцією. Вежа розташована у селі Седленцин у Єленьоґурському повіті Нижньосілезького воєводства в Польщі та лежить на туристичному Шляху П'ястівських Замків.
Княжа вежа в Седленцині | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Вежа з прилеглим будинком | ||||
| ||||
Статус | історична пам'ятка | |||
Статус спадщини | культурна спадщина Польщіd | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | c. Седленцин, Гміна Єжув-Судецький, Єленьоґурський повіт, Нижньосілезьке воєводство | |||
Архітектурний стиль | Готика | |||
Сайт | wiezasiedlecin.pl | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
Княжа вежа в Седленцині (Польща) | ||||
Княжа вежа в Седленцині у Вікісховищі |
Історія
Будівництво готичної вежі, ймовірно, було розпочато близько 1314 року[3] за вказівкою яворського князя Генрика I[4]. Спочатку вежа мала чотири поверхи, з яких два нижніх виконували функції господарських приміщень, а третій та четвертий — житлових[4].
Близько 1346 року було здійснено настінну поліхромію[5] у великій залі на третьому поверсі. Картини було виконано за допомогою техніки альсекко — фарбу наносили на висушену штукатурку[4]. Їх тематика є особливою, адже пов'язана із легендами про лицаряЛанселота. У серпні 2006 року розпочалася комплексна реновація фресок.
Вежу в 1368 році продала вдова Болеслава II Малого, герцогиня Агнєшка[4]. Новим власником став лицар Єншин фон Редерн, родина якого володіла вежею до середини XV століття[4]. У 1575 році вежу було перебудовано, саме тоді до неї було добудовано верхній поверх[4]. З 1732 по 1945 роки будівля належала родині Шафґочів[4].
Сучасний стан
Донедавна вежа не перебувала під жодним захистом. З 2001 року вона перебуває у власності фундації "Zamek Chudów".
Будівля відкрита для відвідування туристами.
У 2006 році у вежі здійснювалася консервація середньовічних настінних розписів, натомість у 2007 році консерваційні роботи охопили решту стін першого та другого поверхів вежі, а також камін, підлоги та стелі на цих поверхах. У 2008 році було відремонтовано вхідний портал (та два інші портали всередині вежі), а також дерев’яні середньовічні двері, що ведуть до вежі, ренесансні двері на першому поверсі та стелю над правою кімнатою першого поверху. Було відновлено також підлогу в лівій залі на першому поверсі. У 2009 році були проведено подальші роботи, що мали на меті зміцнення конструкції даху над з'єднанням між середньовічною вежею та розташованим перед нею пізньобароковим будинком.
У 2008–2012 роках поблизу вежі проводилися археологічні розкопки. У 2011 році на першому поверсі вежі було відкрито виставку, на якій були представлені їх результати (у подальшому її розширювали за рахунок нових знахідок).
Фотогалерея
- Вежа та прилеглий будинок
- Вежа та прилеглий будинок
- Вхід до вежі
- Інтер'єр вежі
- Настінні розписи у вежі - малюнок Ланселот під яблунею
- Настінні готичні розписи у вежі
- Вежа у 2014 році
Примітки
- Kajzer, Leszek.; Salm, Jan. (2001). Leksykon zamków w Polsce (польською) (вид. Wyd. 1). Warszawa: Arkady. с. 450–452. ISBN 83-213-4158-6. OCLC 48162155.
- Historia wieży. Wieża Książęca w Siedlęcinie (польською). Процитовано 30 квітня 2020.
- Chorowska, Małgorzata. (2003). Rezydencje średniowieczne na Śląsku : zamki, pałace, wieże mieszkalne (польською). Wrocław: Oficyna Wydawnicza Politechniki Wrocławskiej. с. 122. ISBN 83-7085-680-2. OCLC 52831522.
- Łuczyński, Romuald M. (2008). Zamki, dwory i pałace w Sudetach (польською). Legnica: Stowarzyszenie Współnota Akademicka. с. 338–343. ISBN 978-83-89102-63-8. OCLC 612761974.
- Witkowski, Jacek, (1956- )., (2002). Szlachetna a wielce żałosna opowieść o Panu Lancelocie z Jeziora : dekoracja malarska wielkiej sali wieży mieszkalnej w Siedlęcinie (польською) (вид. Wyd. 2). Wrocław: Wydaw. Uniwersytetu Wrocławskiego. с. 45. ISBN 83-229-2256-6. OCLC 495281045.