Ковролін

Ковролін[1] (рос. ковролин від ковер «килим») — килимове покриття, що виробляється в рулонах. Використовується для покриття поверхні практично у всіх типах приміщень. Ковролін сприяє зниженню тиску на суглоби, полегшує та амортизує ходьбу. В офісах, де використовується це покриття, співробітники менше втомлюються, довше зберігаючи працездатність. Ковролін добре нейтралізує сторонні шуми, зменшує вібрації, термоізолює приміщення, що важливо для побутового і комерційного використання.

Види ковроліну за типом застосування

  • побутовий  — для використання в житлових приміщеннях;
  • напівкомерційний — для комерційних об'єктів з невеликою прохідністю;
  • комерційний — для комерційних об'єктів з високою прохідністю (офіси).

Способи виробництва ковроліну

  • тканий спосіб виробництва — виготовлення на ткацьких верстатах. Специфіка виробництва полягає в тому, що верстат випускає відразу два дзеркальних полотна однакового обсягу;
  • голкопробивний — нитки ковроліну переплітають між собою, після чого термофіксують спеціальним валом;
  • тафтінговий — ворс прошивається в спеціальну первинну основу, яка потім приклеюється до вторинної сітчастої основи;
  • флокований — ворс ковроліну вплавляється в ПВХ основу під дією сили магнетизму.

Види ворсу

  • петельний;
  • розрізний (ті ж петлі тільки розрізані, бувають різної висоти);
  • велюровий (той же розрізний, тільки низької висоти).

Також зустрічаються різні комбінації петлі і розрізного ворсу, різнорівневого ворсу, скрученого і прямого ворсу[2]. Одним із важливих показників якості ковроліну є вага ворсу, яка ділиться на його висоту (для покриттів до 10 мм).[3]

Склад ворсу

За складом ворсу килимові покриття прийнято розділяти на:

  • поліамідний ковролін, нейлон (PA);
  • поліпропіленовий ковролін (PP);
  • поліестер, поліолефін (PO, PES);
  • вовна (Wool, woolen).

Класи ковроліну

Відповідно до європейської класифікації зносостійкості покриття поділяються на:

  • 21—23 — для побутового використання;
  • 31—33 клас — для напівкомерційного і комерційного використання.

Сертифікація ковроліну

За проходження сертифікації, ковролін отримує такі сертифікати:

  • РП (поширення полум'я);
  • Т (токсичність);
  • Г (горючість);
  • Д (димоутворення).

Окремій сертифікації підлягає санітарна та екологічна безпека ковроліну. За результатами тестування килимовому покриттю видають гігієнічний сертифікат.

Способи забарвлення ворсу

  • повністю забарвлене волокно (Solution Dyed). Нитка навіть після тривалого використання не міняє колір. Фарба розподілена по всій структурі волокна;
  • забарвлення після виготовлення ковроліну (Print) — біле спочатку волокно фарбують після виготовлення килимового покриття;
  • забарвлення поверхні волокна до виготовлення килимового покриття.

Основні виробники ковроліну

Armstrong, Domo Group, ITC, Forbo, Condor, Balsan, Balta, Ege, Infloor, Girloon, Vorwerk, M2 та ін.

Галерея

Примітки

  1. Полікарпов І. С., Пелик Л. В., Стефанюк Є. М. Килими та килимові вироби. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 112 с. — ISBN 966-364-276-9.
  2. Типи ворсу ковроліну.
  3. Типи ворсу килимових покриттів.

3. Переваги та недоліки ковроліну

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.