Ковтун Георгій Кирилович

Гео́ргій Кири́лович Ко́втун (нар. 28 вересня 1930 11 грудня 2004) — український спецпризначенець. Заступник Голови КДБ УРСР, керівник Головного управління розвідки Служби національної безпеки України (1984—1992). Генерал-майор, доктор юридичних наук[1].

Георгій Кирилович Ковтун
 Генерал-майор СБУ
Загальна інформація
Народження 28 вересня 1930(1930-09-28)
Виноградівка, Михайлівський район, Амурська область
Смерть 11 грудня 2004(2004-12-11) (74 роки)
Київ
Військова служба
Роки служби 1995—1998
Приналежність  Україна
Рід військ  Служба безпеки
Формування Головне управління розвідки Служби національної безпеки України

Життєпис

Народився 28 вересня 1930 року в селі Виноградівка Михайлівського району Амурської області. З відзнакою закінчив Канське училище військових перекладачів Радянської армії (училище Головного розвідувального управління Генерального штабу Радянської армії), що у Канську Красноярського краю. Спеціалізувався на англійській і китайській мовах. У 1958—1962 роках навчався у Вищій школі КДБ при Раді Міністрів СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського.

Служив у Забайкаллі, у складі спецгрупи виконував завдання на Тибеті. Служив у центральному апараті КДБ, Західному та Далекосхідному прикордонних округах. Брав безпосередню участь у локалізації прикордонного китайсько-радянського конфлікту, під час якого була спроба захоплення китайськими регулярними частинами острова Даманський.

У 1984 році призначений заступником Голови КДБ УРСР. Зробив вагомий внесок у підвищення ефективності діяльності Першого (розвідувального) управління КДБ Української РСР[2].

З 1991 року брав активну участь у реформуванні органів безпеки України.

З листопада 1991 по грудень 1992 рр. — був заступником Голови СНБ України — начальником Головного управління розвідки Служби національної безпеки України[3].

Автор праць

  • Філософія розвідки.— К.: Президент, 2001.— 629 с.

Нагороди та відзнаки

  • 2 ордени Червоної Зірки (1977 р., 1984 р.),
  • орден Червоного Прапора (1990 р.),
  • нагрудні знаки «Почесний співробітник держбезпеки» (1967 р.)
  • «Почесна відзнака ГУР СБ України» (2002 р.),
  • медаль «За отличие в охране государственной границы СССР» (1958 р.),
  • медаль «За безупречную службу» I (1970 р.), II (1965 р.) і III (1960 р.) ступенів.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.