Когнати (Римське право)

Когнати (лат. cognati — родичі) — в римському праві особи, які перебувають в юридично визнаній кровній спорідненості по жіночій лінії і кровні родичі взагалі. В пізній імперії когнати могли бути визначені як спадкоємці поряд з агнатами.[1]

Опис

Спадкоємцями (лат. cognati) при цьому виді споріднення вважалися всі безпосередні родичі незалежно від статі і з дотриманням послідовності ступенів і порядку народження. Можливі спадкоємці поділялися на чотири категорії. [2]

  1. Першу категорію становили прямі низхідні родичі спадкодавця: сини, дочки від правильного шлюбу, а також онуки від померлих раніше дітей, яким надавалося право успадковувати замість їх батьків і в тих же частках.
  2. Другу категорію становили висхідні та повнорідні родичі: батько, мати, баби та діди, повнорідні брати і сестри, племінники по повнорідних братах і сестрах, яким надавалося право успадковувати замість їх батьків.
  3. Третю категорію становили неповнорідні родичі: єдинокровні і єдиноутробні брати і сестри.
  4. Інші бічні родичі всіх ступенів віддаленості спорідненості і неповнокров'я «до безкінечності» (лат. ad infinitum) становили четверту категорію. [2]

Див. також

Примітки

Джерела

  • Большая советская энциклопедия: В 30 т — Москва: Советская энциклопедия, 1969–1978.
  • Омельченко О. А. «Римское право»: Учебник — 3-е изд., испр. и доп.. — Москва: Эксмо, 2008. — 224 с. — ISBN 978-5-699-27589-2.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.