Козир Олександр Хомич

Козир Олександр Хомич  (1903—1961) — радянський і український кінорежисер. Нагороджений медалями.

Козир Олександр Хомич
Народився	27 січня 1903(1903-01-27) Київ, Російська імперія
Помер	15 березня 1961(1961-03-15) (58 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Діяльність	кінорежисер
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb	nm0469040
Нагороди та премії

Народився 27 січня 1903 р. в Києві в родині службовців. Закінчив кінофакультет Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (1929).

З 1929 р. — режисер Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.

Був асистентом режисера у фільмі «Одного разу влітку» (1936); другим режисером у стрічках: «Подвиг розвідника» (1947), «Нерозлучні друзі» (1952), «Мати» (1955), «Загибель ескадри» (1965), «Їх знали тільки в обличчя» (1966), «Театр і поклонники» (1967), «Камінний хрест» (1968), «Серце Бонівура», «Важкий колос» (1970), «Назад дороги немає» (1971, т/ф), «Осяяння» (1972), «Мріяти і жити» (1974, у співавт. з А. Івановим; реж. Юрій Іллєнко) та ін.

Багато працював у галузі дубляжу.

Поставив фільми: «Стьопа-капітан» («Адмірал», 1953), «Далеке і близьке» (1957, у співавт. з М. Макаренком), «Небо кличе» (1959, у співавт. з М. Карюковим).

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 15 березня 1961 р. в Києві.