Коккінакі Костянтин Костянтинович

Костянти́н Костянти́нович Коккіна́кі (нар. 26 лютого (11 березня) 1910(19100311), Новоросійськ 4 березня 1990, Москва) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1964), заслужений льотчик-випробувач СРСР (1963). Молодший брат відомого льотчика Володимира Костянтиновича Коккінакі.

Костянтин Костянтинович Коккінакі
Народження 11 березня 1910(1910-03-11)
Новоросійськ
Смерть 4 березня 1990(1990-03-04) (79 років)
Москва
Поховання Кузьмінське кладовище
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Освіта Сталінградське військово-авіаційне училище льотчиків (1932)
Роки служби 19301950
Партія КПРС
Звання  Полковник авіації
Командування 401-й винищувальний авіаційний полк особливого призначенняd
Війни / битви Японсько-китайська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Походив із родини понтійських греків. Народився 26 лютого (за новим стилем — 11 березня) 1910 року у місті Новоросійську. Працював вантажником у порту, матросом, матросом-рятувальником.

У Червоній Армії із січня 1930 року. Закінчив Сталінградську військову авіаційну школу льотчиків у 1932 році. Служив у стройових частинах ВПС.

З 1936 до 1939 року — льотчик-випробувач військової прийомки авіазаводу № 1 (м. Москва). Випробував серійні літаки Р-5, Р-7, ДІ-6, І-15 біс, І-153.

Із серпня 1938 року по березень 1940 року у спеціальному відрядження у Китаї, брав участь у бойових діях проти японських військ. Заступник командира, командир винищувальної авіа групи, згодом військовий радник. Виконав 166 бойових вильотів на винищувачі І-153, у повітряних боях збив особисто 3 та у групі 4 літаки супротивника. В одному із боїв його було збито, але він врятувався, вистрибнувши на парашуті.

Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 року — заступник командира 401-го винищувального авіаційного полку особливого призначення (Західний фронт), який був сформований із льотчиків-випробувачів. Після загибелі С. П. Супруна 4 липня 1941 року очолив полк та перебував на посаді до серпня 1941 року.

Здійснив 98 бойових вилетів на винищувачі МіГ-3. Особисто збив 4 та у групі — 3 літаки супротивника.

Згодом його було відкликано з фронту для випробування англійських винищувачів «Томагавк», що надійшли до СРСР за програмою ленд-ліз, у м. Архангельську.

З 1951 року по 1964 рік на льотно-випробувальній роботі у ОКБ А. І. Мікояна.

У 1964 році пішов з випробувальної роботи. Працював в ОКБ А. І. Мікояна на посадах льотчика транспортного загону ОКБ (1964—1965), провідного інженера у відділі льотних випробувань (1965—1985), старшого інженера (з 1985).

Мешкав у Москві, помер 4 березня 1990 року, похований на Кузьмінському кладовищі у Москві.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.