І-153

І-153 «Чайка»  — радянський поршневий винищувач 30-их — 40-их років.

І-153
І-153
Призначення:	винищувач
Перший політ:	1938
Прийнятий на озброєння:	1939
Знятий з озброєння:	1945
Розробник:	АТ «Дукс»d
Всього збудовано:	3437[1]
Конструктор:	М. М. Полікарпов
Екіпаж:	1 особа
МШ біля землі:	366 км/год
МШ на висоті:	426 (5100м) км/год
Дальність польоту:	510 км
Практична стеля:	11000 м
Швидкопідйомність:	15 м/с
Довжина:	6,275 м
Висота:	3,425 м
Розмах крила:	10,00 м
Площа крила:	22,14 м²
Споряджений:	1902 кг
Двигуни:	M-63
Тяга (потужність):	900
Підвісне озброєння:	бомби до 100 кг або 6×РС-82
Кулеметне озброєння:	4×7.62 ШКАС

Створений в КБ Полікарпова у 1938 році. Є безпосереднім розвитком (третя версія,— що і виражено в назві) літака І-15. Основна відмінність — колеса, що прибираються (лижі). Крім цього, багато в конструкції було переглянуто. Введена бронеспинка. Вважався^[ким?] найдосконалішим серійним винищувачем подібної схеми.

Перше бойове хрещення — в Монголії під час боїв з японцями за Халхін-Гол, але вже тоді ніс великі втрати і міг застосовуватись лише сумісно з І-16. Використовувався в Китаї та в Фінляндській кампанії. До початку німецько-радянської війни остаточно застарів і не міг навіть наздогнати деякі модифікації Junkers Ju 88 та Дорньє^{[джерело?]}, не кажучи вже про Messerschmitt Bf 109, зважаючи на низьку швидкість. Проте на початку війни використовувався як винищувач, у тому числі в ППО при обороні Москви, а також як легкий штурмовик.