Колесов Орест Андрійович

Народився в родині шахтаря.

Трудову діяльність розпочав у 1943 році слюсарем розрізу № 2 тресту «Богуславуголь» Свердловської області РРФСР.

У 1944 році поступив у Свердловський гірничий інститут, потім перейшов у Донецький індустріальний інститут, який закінчив у 1950 році, отримавши спеціальність гірничого інженера з розробки родовищ корисних копалини.

У 1950–1954 роках — помічник начальника дільниці шахти, начальник виробничо-технічної частини копальні, начальник дільниці вугільного комбінату «Дальстроя», заступник начальника відділу управління «Дальстройуголь» РРФСР.

Член КПРС з 1953 року.

У 1954–1963 роках — заступник головного інженера, головний інженер, начальник низки шахт тресту «Октябрвугілля» Сталінської області.

У 1963–1974 роках — керуючий тресту «Макіїввугілля», начальник комбінату «Макіїввугілля» Донецької області. У 1973 році навчався в Інституті управління народним господарством СРСР.

У лютому — травні 1974 року — 1-й заступник міністра вугільної промисловості Української РСР.

4 травня 1974 — 13 грудня 1978 року — міністр вугільної промисловості Української РСР.

У грудні 1978 — 1995 року — директор Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості Донецької області.

У 1995—2003 роках — завідувач відділу перспективного розвитку та науково-дослідницької діяльності конструкторських розроблень Центрального штабу Державної воєнізованої гірничо-рятувальної служби у місті Донецьку.

У 2003—2009 роках — завідувач відділу нормативних документів, з 2009 року — радник начальника Донецького експертно-технічного центру Держгірнпромнагляду України.

Потім — на пенсії у Донецьку.

• орден Леніна
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• почесна грамота Президії Верховної Ради СРСР
• кавалер знаку «Шахтарська слава» 1-3-го ст.
• лауреат премії Ради Міністрів СРСР
• медалі

• Депутаты Верховного Совета СССР. Девятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1974. (рос.)