Колимська затока
Колимська затока — затока біля південно-східного берега Східносибірського моря. Розташована між мисом Крестовський і дельтою Колими, за якою і названий. Відкрита на північ, вдається в материк на 45 км. Ширина біля входу 106 км. Глибина від 4 до 9 м.[2]
рос. Колымский залив | |
---|---|
69°49′45″ пн. ш. 160°27′57″ сх. д. | |
Частина від | Східно-Сибірське море |
Прибережні країни | Росія[1] |
Середня глибина | 9 м |
Вливаються |
|
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 2124387 |
Колимська затока Колимська затока (Росія) | |
На березі бухти тундрова рослинність. У південній частині в затоку впадає річка Колима, утворюючи велику дельту з безліччю островів, найбільші з яких: Кам'янка, ГУСМП, Сухарний, Столбік, Табишевський, Штормовий. У західній частині в затоку впадає також річка Велика Чуконья, утворюючи широке гирло.[3] На узбережжі розташовані миси Великий Чукочий, Малий Чукочий, Кекури, Товстий, Дироватий, Лаптєва, Обривистий. Берег переважно низинний. На схід від затоки розташовані бухти Трояна (Чаяч'я) та Амбарчик[4].
Укрита кригою більшу частину року. Припливи завбільшки до 0,2 м, півдобові.[2]
Затоку не слід плутати з Колимською губою, менш великою та розташованою за 330 км на північний захід.
Адміністративно затока входить до Республіки Саха Росії.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
- Колымский залив // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Аркуш карти R-57,58 Черский. Масштаб: 1:1 000 000. Видання 1987 р.