Коломийська сіль

Центром Покуття вважалася Коломия, якій з 1456 було надане право соляного складу, тобто гуртового продажу солі місцевим купцям усіма прасолами, що переїжджають через місто.

Коломи́йська сіль — сіль із копалень Покуття.

Тамтешній спосіб виварювання солі на вільхових і дубових дровах засвідчується згадкою 1098 р. у Києво-Печерському патерику.

Література

Грабовецький Б.В. Солеварні промисли. Прикарпаття в період Київської Русі // Київська Русь: Культура, традиції. — К., 1982. — С. 36.

Посилання

Коломей // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 682. — 1000 екз.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.