Колонна оснастка

Колонна оснастка (рос. колонная оснастка; англ. string rigging; англ. column furnishings; нім. Rohrtourausrüstung f) — у бурінні свердловин — частина технологічної оснастки обсадних колон для полегшення їх опускання, забезпечення цементування, відокремлення бурового і тампонажного розчинів і т. д.

Елементи колонної оснастки: колонні башмаки, зворотні клапани, розділювальні цементувальні пробки, муфти, хвостовики.

Для випробування продуктивних горизонтів та забезпечення подальшої їх експлуатації без ускладнень обв'язка колон на гирлі повинна забезпечувати:

1. герметизацію, контроль тиску і можливість заповнення промивною рідиною заколонного простору;

2. жорстке з'єднання верхньої (гирлової) частини експлуатаційної колони з іншими колонами, спущеними у свердловину раніше;

3. можливість фіксування деяких величин натягу експлуатаційної колони;

4. відновлювати порушену герметизацію міжколонного кільцевого простору шляхом нагнітання спеціальних паст або самотвердіючих пластиків.

Колонна головка
Рис. 1. Колонна головка клинового типу ГКК: 1 — фланець; 2 — пробка; 3 — корпус головки; 4 — гумові ущільнювачі; 5 — пакер; 6 — клини; 7 — патрубок; 8 — експлуатаційна колона; 9 — фланець для установки головки на гирлі; 10 — фланець проміжної колон.
Рис. 2. 1 — корпус головки; 2 — металева манжета; 3 — гумові кільця; 4, 6 –фланці; 5 — півкільце; 7 — муфта для підвіски експлуатаційної колони; 8 — манометр; 9 — патрубок з фланцем; 10 — кран.

Після закінчення буріння свердловини, спуску експлуатаційної колони і її цементування, верхні частини обсадних колон (кондуктора, проміжної та експлуатаційної) з'єднуються за допомогою колонної головки.

Колонні головки встановлюються на всіх свердловинах незалежно від способу їх експлуатації. Для нафтових, газових і газоконденсатних свердловин вибір типу колоної головки залежить від пластового тиску.

У промисловій практиці застосовують колонні головки двох типів: клинову (рис. 1) ГКК та муфтову ГКР (рис. 2)

Найбільш поширена клинова колонна головка. Вона призначена для обв'язки двох колон — проміжної та експлуатаційної або експлуатаційної та кондуктора.

Колонні головки випробовують на герметичність обпресуванням на робочий тиск згідно з паспортними даними, а також на міцність корпусу на пробний тиск згідно з наведеними нижче даними.

Після установки колонної головки на гирлі газової свердловини її опресовують газоподібними агентами в наступному порядку:

1) Через міжколонних простір на гирлі опресовують на тиск, що відповідає допустимому внутрішньому тиску проміжної колони, але не вище тиску, який може викликати поглинання рідини;

2) встановлюють на колону трубну головку фонтанної арматури, знижують рівень рідини в колоні і вдруге опресовують газом (повітрям) колонну головку на максимальний робочий тиск обсадної колони, на якій установлена колонна головка, і дають витримку тиску не менше 5 хв.

При опресовуванні колонної головки не повинно бути витоку газу.

За умовами експлуатації обладнання розділяється на три групи:

1) для помірного макрокліматичного району не корозійного середовища;

2) для помірного макрокліматичного району корозійного середовища;

3) для холодного макрокліматичного району і не корозійного середовища.

У шифрі колонних головок прийняті наступні позначення: Г — головка, К — колона, К або М — спосіб підвішування колон (відповідно на клинах або на муфті), 1, 2, 3 і т. ін. — число колон, що підвішуються (без урахування колони кондуктора), перше число — робочий тиск, друге число — діаметр експлуатаційної колони в мм, третє число — діаметр технічної колони, четверте число — діаметр колони кондуктора в мм, ХЛ — кліматичне виконання для холодного району, виконання по корозійній стійкості.

Див. також

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.