Колонна головка

Колонна головка — при бурінні свердловин — пристрій для з'єднання верхніх частин обсадних колон — кондуктора, проміжної та експлуатаційної обсадної колони після закінчення буріння свердловини, спуску експлуатаційної колони і її цементування.

Рис. 1. Колонна головка клинового типу ГКК: 1 — фланець; 2 — пробка; 3 — корпус головки; 4 — гумові ущільнювачі; 5 — пакер; 6 — клини; 7 — патрубок; 8 — експлуатаційна колона; 9 — фланець для установки головки на гирлі; 10 — фланець проміжної колони.

Для нафтових, газових і газоконденсатних свердловин вибір типу колонної головки залежить від пластового тиску. У промисловій практиці застосовують колонні головки двох типів: клинову (рис. 1) та муфтову.

Найбільш поширена клинова колонна головка. Вона призначена для обв'язки двох колон — проміжної та експлуатаційної або експлуатаційної та кондуктора.

Колонні головки призначені для обв'язки між собою обсадних колон газових свердловин. В кінці ХХ — на початку ХХІ ст. нормалізовано шість типових схем обв'язки обсадних колон, які відрізняються між собою типом колонних головок (однофланцеві, двофланцеві), їх кількістю (одна, дві, три) й наявністю чи відсутністю фланцевої котушки. Однофланцеві колонні головки нижньою частиною корпусу закріплюються на кондукторі, а на фланець верхньої частини корпусу підвішують і герметизують технічну чи експлуатаційну колони.