Колорит
Колори́т або кольори́т — система співвідношення кольорів, що утворює певну єдність і є естетичним проявом барвистого різноманіття дійсності. Колорит один із найважливіших засобів емоційної виразності, істотний компонент художнього образу твору.
У переносному значенні — сукупність особливостей, своєрідність, характерна особливість чого-небудь.
Кольори у кольориті
Поєднання кольорів у колориті відбувається за принципом підпорядкованості, вони знаходяться у тісній взаємодії та співпраці. Характер колориту пов'язується зі змістом та загальним задумом композиції, стилем. Розрізнятись головні кольори та другорядні. Перші визначають загальний колористичний настрій композиції. Другорядними досягається ефект кольорового багатства та підкреслюється роль головних кольорів. При створенні художнього образу кольорове вирішення повинно враховувати співвідношення частин малюнку, їх ритмічне розташування.
Посилання на джерела
- Кольорит // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 687. — 1000 екз.
- Кольорит // Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. 5-те вид., опрацьоване і доповн. Львів: БаК, 2014. - XIV + 530 с. ISBN 978-966-2227-29-1
- Кольорит // Правописний словник: близько 40,000 слів / Г. Голоскевич. „кольори́т, -ту, -тові; -ри́ти, -тів // кольори́тний, -на, -не“
- Колорит, кольорит // Російсько-український словник / О. Ізюмов. – [Київ]: Книгоспілка, 1926. – 656.
- Колорит // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 500.
- Горчинська К. В. Критерії оцінювання рівня розвитку художньо-творчих здібностей майбутніх учителів технологій // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Сер. : Педагогічні науки . — 2012. — Вип. 20. — С. 163—167.
- Колорит // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 4, 1973. — Стор. 232.