Комаров Георгій Володимирович
Комаров Георгій Володимирович (1896—1944) — учасник Громадянської війни в Росії і Німецько-радянської війни, стрілець 470-го стрілецького полку 194-ї стрілецької дивізії 48-й армії 1-го Білоруського фронту, парторг роти, єфрейтор Герой Радянського Союзу (1945).
Георгій Володимирович Комаров | |
---|---|
рос. Георгий Владимирович Комаров | |
Народження |
3 лютого 1896 село Зав'ялівка, Бугурусланський район, Оренбурзька область |
Смерть |
5 жовтня 1944 (48 років) Польща |
Поховання | Польща |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Роки служби |
1918—1922 1943—1944 |
Звання | Єфрейтор |
Війни / битви |
Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Георгій Комаров народився 3 лютого 1896 року в селі Зав'ялово[1] (нині — Зав'ялівка Бугурусланський район Оренбурзької області). Тут закінчив початкову школу, потім сім'я переїхала в Абдуліно[2], Учасник Громадянської війни 1918—1922 років.
До Німецько-радянської війни працював у Абдулінском паровозному депо, потім у вагонному депо станції «Куйбишев» у місті Куйбишеві. Член КПРС з 1931. У лютому 1943 році пішов добровольцем на фронт. З липня того ж року — на фронтах Німецько-радянської війни. Брав участь в боях на Центральному, Білоруському і 1-му Білоруському фронтах. До червня 1944 року єфрейтор Георгій Комаров[3] був парторгом і стрільцем 470-го стрілецького полку 194-ї стрілецької дивізії 48-й армії1-го Білоруського фронту. Відзначився під час Білоруської операції[4].
24 червня 1944 року Комаров брав участь у прориві німецької оборони на південний схід Рогачовскому районі Гомельської області Білоруської РСР, переправлявся через Дніпро, брав участь в боях на плацдармі на його західному березі. Потім він брав участь у форсуванні річки Щара на південь від Слоніма. 4 вересня 1944 року Комаров брав участь у прориві німецької оборони біля річки Нарев на територіїПольщі. У тому бою він отримав важке поранення, але продовжував битися. Від отриманих поранень він помер 5 жовтня 1944 року.
Спочатку був похований у селі Яново Лазовецького повіту Ломжинського воєводства Польщі, але згодом перепохований у братській могилі в селі Лахи-Дворський Маковського повіту Мазовецького воєводства до 9 кілометрів на південь від міста Ружан.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 р. за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» єфрейтор Георгій Комаров посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу і Орденом Леніна.
На будівлі Зав'ялівської школи встановили меморіальну дошку[5], у пам'ять герою ім'я якого присвоєно школі, а також названа вулиця на честь героя в місті Абдуліно.
Примітки
- Зав'ялівка. Iсторiя Села. Архів оригіналу за 21 липня 2015.(рос.)
- Герої-абдулінці. Історія музей.(рос.)
- Історія Оренбуржя. kraeved (сайт).(рос.)
- Поклонна Гора. Навічно в ПАМ'ЯТІ.(рос.)
- РIА-56. "Бугурусланская правда".(рос.)
Документи
- Інформація з наказу про виключення зі списків. Меморіал (банк даних).(рос.)
- Інформація з Книги Пам'яті. Меморіал (банк даних).(рос.)
- Герой Радянського Союзу. Подвиг народу (база даних) (Сайт). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2016.(рос.)
- Медаль «За відвагу». Подвиг народу (база даних)(Сайт). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2016.(рос.)
- Орден Червоного Прапора. Подвиг народу (база даних)(Сайт). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2016.(рос.)
Джерела
- az-libr.(рос.)
- Зав'яловська СОШ.(рос.)
- Новини Бугуруслана.(рос.)
- З 11-ї сторінки.(рос.)
- З 48-ї сторінки.(рос.)
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Рощин І. І., Сеньків І. С. парторг воєнної доби. — М.: Политиздат, 1983.
- В. П. Россовскій «Золотими Зірками Оренбуржжя». Біографічний довідник. Челябінськ, Південно-Уральське книжкове видавництво, 1989. — 512 с. — С. 230—231.
- В. Г. Альтов «Бугуруслан». Челябінськ, Південно-Уральське кн. вид-во, 1990. — 336 с. — 254 с. з мал.