Мазовецьке воєводство

Мазовецьке воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня. Столиця Мазовії Варшава, визнається нарівні з Гельсінкі найзеленішою серед європейських столиць.

Мазовецьке воєводство
województwo mazowieckie
Герб Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центрВаршава
Населення: 5 423 168[1]
Площа: 35 558,47
Густота: 152,5
Номери автомобілів: W
TERYT: 14Код ISO: PL-MZ
Адмніністративний поділ
повіти гродські
земські
5
37
ґміни міські
місько-сільські
сільські
35
50
229
Влада
Уряд
Воєвода: Константій Радзивілл
Маршалок: Адам Струзик
Адреса: pl. Bankowy 3/5
00-950 Warszawa (воєвода)

ul. Jagiellońska 26
Warszawa (маршалок)

Лого воєводства:
Мапа
Офіційна сторінка

Найбільше польське воєводство розташоване майже в самому центрі країни в оточенні шести інших воєводств. Його рівнинна територія з лісами, садами і доглянутими полями переділена мереживом плавних річок, на яких можна навіть плавати на байдарках.

За декілька кілометрів від околиць столиці починається Кампіноська Пуща, яку називають природними легенями Варшави. Ця пуща — другий у світі і єдиний в Європі національний парк поблизу метрополії, другий подібний розташований у Нігерії.

Через схід воєводства простягається Курп'євська пуща, в якій і нині проживає етнічна група курпів — «лісових людей». Обов'язково варто спробувати виготовлений ними питний мед, адже вони знамениті бортники. Тут же готують і «фафернухи» — традиційні тістечка і унікальне козине пиво, що пахне ялівцем.

Міста з населенням від 50 000

МістоНаселенняПлоща
Варшава1 697 596494,96 км²
Радом227 018111,71 км²
Плоцьк127 46188,06 км²
Седльце77 05631,87 км²
Прушкув55 24419,15 км²
Остроленка53 83129,00 км²
Легіоново50 57013,60 км²
Цеханув45 94732,84 км²
Отвоцьк42 97647,33 км²
Жирардув41 23314,35 км²

Історія

З 1919 року до вторгнення гітлерівських військ в 1939 року було утворене Варшавське воєводство. Воєводство включало такі повіти: Блонський (адміністративний центр — Гродзиськ-Мазовецький), Варшавський, Венгровський (з 1939 р.), Влоцлавський (1938), Гарволінський (з 1939 року) Гостинінський, Груєцький, Дзялдовський (1938), Кутновський (1939), Ліпнівський (1938), Ломжинський (з 1939 р.), Ловицький (1939), Маковський, Мінський, Млавський, Нешавський повіт (центр — Александрув-Куявський; у 1938 р.), Остроленцький (з 1939 р.), Островський (з 1939 р.), Плоцький, Пшасниський, Пултуський, Радзимінський, Равський, Рипінський (1938), Серпецький, Скерневицький (1939), Соколовський (з 1939 р.), Сохачевський і Цехановський (до 1938 р.). Після війни воєводство було відновлене, також продовжувало існувати після адміністративного розподілу у 1975 році. Після адміністративної реформи 1998 року воєводство припинило своє існування і з 1 січня 1999 року його територія повністю відійшла до Мазовецького воєводства.

Адміністративний поділ Мазовецького воєводства

Примітки

  1. Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 20 травня 2020.
 Куявсько-Поморське воєводство  Вармінсько-Мазурське воєводство  Підляське воєводство
 Лодзинське воєводство  Свентокшиське воєводство  Люблінське воєводство
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.