Комунікат

Комунікат — учасник комунікативного процесу, особа, яка сприймає інформацію. Іноді комуніката ще називають комунікаційним реципієнтом (від лат. Recipiens — «отримувач»).

Комунікат в процесі комунікації

Масова комунікація — це середовище, в якому працюють різні експерти. Комунікатор є одним із ключових компонентів системи сучасної масової комунікації. Комунікатор — ініціатор лінії зв'язку, тобто особа, яка здійснює передачі інформації або ж формує власне саме повідомлення. Комунікаційний процес відбувається у формі генерації висловлювань, інформації, творів і текстів, а також сприйняття і розуміння висловлювань, інформації, творів.

За формою спілкування комунікатори поділяються на комунікатів і комунікантів.

Комунікат — це людина, яка отримує передану інформацію.

Комунікант — людина, яка ініціює і передає інформацію.

Ефективність його мовлення більшою мірою залежить від особистості комунікатора, оскільки сприйняття будь-якої інформації регулюється в першу чергу через сприйняття особистості самого комунікатора.

Вимоги до особи комунікатора:

  • відсутність страху аудиторії та публічного виступу;
  • професійне володіння предметом розмови;
  • зовнішній вигляд оратора;
  • володіння технікою комунікації.

Місія комунікатора — встановити та підтримувати контакт з аудиторією та створити позитивний імідж. Тому функція комунікатора полягає у встановленні та підтримці контакту з комунікатом.

Встановлення контакту зі співрозмовником означає переконання, що співрозмовник відповідає на згоду встановити контакт.​​​ Надання відповіді комунікатора означає застосування ним певної системи комунікативних прийомів, методів і навиків, а також певної інформації, емоційного вираження, організації емоційного та комунікаційного процесу. Угода між комунікаторами може бути результатом повного або часткового розуміння. Саме ступінь розуміння визначає ефективність процесу спілкування.

Соціально-психологічні фактори комуніката

До цих факторів слід віднести:

  • соціальний статус комуніката
  • рівень його професіоналізму
  • рівень загальної й когнітивної культури
  • рівень інтелектуального розвитку
  • психофізіолгічний стан під час спілкування
  • емоційно-вольові якості
  • особливості поведінки.

Неосвічений комунікат може не правильно зрозуміти, співрозмовника якщо той не враховує рівень його розвитку. Професійні оратори знають, що необізнаність комуніката дозволяє легше втрутитись в його масу. Ефективність впливу комунікатора на маси завжди залежить від того, чи готові члени мас пропонувати комунікатору, заражати, наслідувати й довіряти. Крім того, подавати можна лише ті речі, які задовольняють потреби та інтереси їх спілкування.

Фактори поведінки комуніката

Громадська свідомість більш сприйнятлива до впливу, ніж окремі особи, тому легше контролювати суспільну поведінку, ніж поведінку конкретних людей, тому що вона обережніша і більш сприйнятлива до впливу. Якщо ж говорити про окрему людину, то вона самостійно аналізує інформацію, необхідну для своїх дій і рішень. Поведінка мас менш раціональна, емоційно ефективніша, а отже, більш сприйнятлива до впливу. Поведінка кожного члена маси залежить не від його власної волі, а від думок, що існують у масах.

Масова поведінка буває двох типів:

  • Звична, нормативна, передбачувана;
  • Незвична, ненормативна, стихійна.

Нормативна поведінка — це поведінка мас, яка не виходить за рамки уявлень про людську поведінку, прийняту в певному соціумі.

Ненормативна поведінка — це відхилення від суспільно визнаних правил поведінки.

Джерела

  • Комунікант і комунікат — механізми взаємодії / О. Т. Баришполець // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 167—169. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.