Комісар Мегре

Комісар Мегре вперше згадується у книзі Жоржа Сіменона «Петерс-латиш» (фр. Pietr-le-Letton) 1931, як другорядний персонаж. Комісар Мегре — плечистий чоловік, який завжди тримає в зубах люльку. Одягнений зазвичай в цупке драпове пальто з оксамитовим коміром, на голові носить капелюх-казанок. У наступних творах стає головним персонажем. Цікава деталь — у жодному творі Сіменон не описує обличчя свого героя.

Біографія Мегре описана у різних творах, у творі «Справа Сен-Фіакр» (фр. L'Affaire Saint-Fiacre) — дитинство та юність майбутнього комісара поліції. Зустріч з майбутньою дружиною, одруження, початок роботи в поліції на набережній Орфевр описані у «Мемуарах Мегре».

Жуль Жозеф Ансельм Мегре народився у 1884 році в селі Сен-Фіакр (фр. Saint-Fiacre) під Матіньоном (фр. Matignon) в селі управителя садибою графа Сен-Фіакра. Саме тут проходить його дитинство та юність. Сіменон неодноразово згадує про селянське походження Мегре. Протягом свого життя комісар Мегре використовував лише прізвище, іноді ім'я. Повністю ім'я Мегре згадується у творі «Револьвер Мегре».

Мегре завдяки своєму таланту та наполегливості дослужився від рядового інспектора до дивізійного комісара, керівника бригади з розслідування особливо важких злочинів..

Мегре неможливо собі уявити без люльки, яких він має цілу колекцію. Коли у нього вкрали люльку, він сприйняв це як особисту образу та втручання в його приватне життя («Люлька Мегре»). Мегре любить пиво, біле вино, кальвадос — залежно від настрою. Якщо Мегре замовляє під час допиту пиво та бутерброди у пивничці «У Дофіна», значить попереду напружена та важка робоча ніч. Мегре любить Париж, особливо весною та в сонячні дні, найбільше задоволення отримує від прогулянок з дружиною в кіно та спільної вечері в маленькому ресторанчику.

У роботі Мегре використовує власний метод. Для того, щоб зрозуміти логіку злочинця йому необхідно зануритися в середовище, де відбувся злочин, намагатися з'ясувати що собою являють злочинці, поставити себе на їх місце. Комісар Мегре завжди працює з одними й тими ж інспекторами, які йому дуже відданні. В його команду входять інспектори Жанв'є, Люка, Транс та наймолодший Лапуент, якого комісар називає «малюк».

Дружина, Мадам Мегре, домогосподарка, яка дуже полюбляє куховарити. Завдяки цьому навіть була написана ціла книга Робера Куртіна «Рецепти мадам Мегре» (фр. Madame Maigret's Recipes Robert J. Courtine), в якій зібрано рецепти страв, що згадуються в творах Жоржа Сіменона. Мадам Мегре завжди приготує смачний обід-вечерю, напоїть грогом комісара, якщо той змерз, і заборонить палити люльку, якщо чоловік застуджений. Мегре завжди вірний своїй дружині, і дуже її любить. Проживає подружжя у Парижі на бульварі Рішар-Ленуар.

В оповіданні «Різдво в будинку Мегре» говориться, що у подружжя була дитина, однак вона померла. Це стало справжньою драмою для мадам Мегре. Більше дітей подружжя не мало, і цей факт наклав свій відбиток на ставлення комісара до дітей та молоді. Мегре особливо уважно ставився до дружини в день святкування Різдва. Коли мадам Мегре бачила дітей, які цього дня гралися подарунками вона особливо сильно переживала відсутність власних дітей. В результаті розслідування однієї справи в сім'ю Мегре потрапляє дівчинка, яка стала сиротою. Тому Мегре та його дружина піклувалися про неї, так наче вона була рідною для них.

Після виходу на пенсію комісар переїжджає у власний будинок в Мен-сюр-Луар (фр. Meung-sur-Loire). Однак йому доводиться іноді повертатися в Париж, для того, щоб розслідувати черговий злочин.

Комісар Мегре не знає іноземних мов, тому йому було дуже складно в Англії та США, де він був кілька разів. Незважаючи на мовний бар'єр Мегре успішно розплутує англійські та американські таємниці.

Жорж Сіменон написав 75 романів та 28 оповідань, героєм яких є Мегре.

Використано матеріали з відповідної статті в англійській Вікіпедії

Зазначається дата французької публікації.

Пригоди Мегре стали сюжетом для більш ніж 40 кінофільмів. Інспектора Мегре в кіно зіграли такі актори, як Жан Габен, Гаррі Бауер, Альбер Прежан, Чарльз Лоутон («Людина на Ейфелевій вежі», 1949), Джино Черві, Бруно Кремер, Борис Тєнін («Мегре і чоловік на лавці», 1973; «Мегре і стара дама», 1974; «Мегре вагається», 1982), Володимир Самойлов, Армен Джигарханян.

В 1966 році в голландському місті Делфзейл, де у першому творі циклу («Петерс-латиш») народився комісар Мегре, встановлено пам'ятник літературному герою (скульптор Пітер П. Д. Хонгт).

• Э. Шрайбер. Сименон вспоминает и рассказывает // Ж. Сименон. Пассажир «Полярной лилии». — Л.: Детская литература., 1985. — 431 с.

• КОМИССАР Мегрэ
• Список книг
• Сименон Жорж
• КОМИССАР Мегрэ