Джигарханян Армен Борисович
Арме́н Бори́сович Джигарханя́н[3] (вірм. Արմեն Ջիգարխանյան; 3 жовтня 1935, Єреван — 14 листопада 2020, Москва) — радянський, російський і вірменський актор, театральний режисер і педагог; Народний артист СРСР (1985). Почесний громадянин Єревана.[4] Кавалер ордена Пошани (Вірменія) (2010)[5].
Армен Джигарханян | ||||
---|---|---|---|---|
вірм. Արմեն Բորիսի Ջիգարխանյան | ||||
![]() | ||||
Народився |
3 жовтня 1935[1] Єреван, Вірменська РСР, Закавказька РФСР, СРСР | |||
Помер |
14 листопада 2020[2] (85 років) Москва, Росія | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Національність | вірменин | |||
Громадянство |
![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність |
актор театральний режисер театральний педагог | |||
Alma mater | Єреванський державний інститут театру і кіно | |||
Заклад | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Роки діяльності | 1955—2020 | |||
У шлюбі з | Vitalina Tsymbalyuk-Romanovskayad і Tatyana Vlasovad | |||
Брати / сестри | Marina Dzhigarkhanyand | |||
IMDb | ID 0246150 | |||
Автограф |
![]() | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() |
Життєпис
Народився 3 жовтня 1935 року в Єревані.
1958 року закінчив Єреванський художньо-театральний інститут.
З 1969 по 1996 року актор Московського театру імені В. Маяковського.
З 1996 по 2020 року керував власним театром «Московський драматичний театр Армена Джигарханяна».
Помер 14 листопада 2020 року в Москві.
Громадянська позиція
Під час Російського вторгнення в Україну в березні 2014 року Армен Джигарханян підтримав українців і порівняв дії російського керівництва з діями дурня, процитувавши вірменське прислів'я:
Дурень кинув камінь у воду, 100 розумних витягнути не можуть.
Актор заявив, що не підписував і не збирається підписувати жодних листів на підтримку Путіна, оскільки «не розуміє як росіяни і українці можуть ворогувати між собою»[6].
Вибрана фільмографія
Кіно
Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
---|---|---|---|
1968 | Нові пригоди невловимих | рос. Новые приключения неуловимых | штабс-капітан Овечкін |
1968 | На Київському напрямку | рос. На Киевском направлении | Іван Баграмян |
1969 | Білий вибух | рос. Белый взрыв | лейтенант Артем Арсенов |
1972 | Гонщики | рос. Гонщики | Вартан Вартанович |
1972 | Літні сни | рос. Летние сны | |
1972 | Чоловіки | рос. Мужчины | Казарян |
1975 | Коли приходить вересень | рос. Когда наступает сентябрь | Левон Погосович Погосян |
1975 | Повітроплавець | рос. Воздухоплаватель | Олександр Купрін |
1975 | Одинадцять надій | рос. Одиннадцать надежд | Гомес |
1977 | Собака на сіні | рос. Собака на сене | Трістан |
1978 | Ярославна, королева Франції | рос. Ярославна, королева Франции | митрополит Феопемпт |
1978 | 13-й апостол | рос. 13-й апостол | Давид, директор притулку |
1979 | Живіть довго | рос. Живите долго | Бароян |
1981 | Тегеран-43 | рос. Тегеран-43 | Макс Рішар |
1986 | Крик дельфіна | рос. Крик дельфина | стюард |
1987 | Раз на раз не випадає | рос. Раз на раз не приходится | Папашин |
1989 | Князь Удача Андрійович (фільм, 1989) | рос. Князь Удача Андреевич | Касторієв |
1990 | Анекдоти | рос. Анекдоты | |
1991 | Гангстери в океані | рос. Гангстеры в океане | |
1992 | Снайпер | рос. Снайпер | Августо Саланте |
1992 | На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі | рос. На Дерибасовской хорошая погода, или На Брайтон-Бич опять идут дожди | Кац |
1996 | Карнавальна ніч-2 | рос. Карнавальная ночь-2 | |
2004 | Три мушкетери | рос. Три мушкетёра | Капітан Де Тревіль |
2005 | Несподівана радість | рос. Нечаянная радость | Василь Адамович |
2006 | Бідна крихітка | рос. Бедная крошка | |
2007 | Найкращий фільм | рос. Самый лучший фильм | секретар Бога |
2007 | Любов на вістрі ножа | рос. Любовь на острие ножа | |
2008 | Домовик | рос. Домовой | олігарх Яворський |
2009 | Ахтамар | рос. Ахтамар | таксист |
2014 | Будиночок у серці | рос. Домик в сердце | дідусь |
Телебачення
Рік початку | Рік закінчення | Серіал | Оригінальна назва | Роль | Кількість серій |
---|---|---|---|---|---|
1979 | Місце зустрічі змінити не можна | рос. Место встречи изменить нельзя | Карп («Горбатий») | 5 серій | |
1982 | Нам тут жити | рос. Нам здесь жить | Олександр Шереметьєв | 3 серії | |
2003 | Бандитський Петербург. Фільм 4. Арештант | рос. Бандитский Петербург. Фильм 4. Арестант | кримінальний авторитет Гурген | ||
2003 | Бандитський Петербург. Фільм 5. Опер | рос. Бандитский Петербург. Фильм 5. Опер | кримінальний авторитет Гурген | ||
2004 | Моя прекрасна нянька | рос. Моя прекрасная няня | Джугашвілі | 1 серія | |
2006 | Хто в домі господар? | рос. Кто в доме хозяин? | дядько Ашот | 1 серія |
Нагороди
- Лауреат Державних премій Вірменської РСР:
- За участь у фільмі «Трикутник» (1975);
- За участь у фільмі «Сніг в траурі» (1979).
- «Спецприз Оргкомітету» премії «КУМИР» 2002 року (роль Доменіко Соріано у виставі «Місто Мільйонерів» Московського театру «Ленком»).
- Всесоюзний кінофестиваль (1987, Спеціальний приз журі, фільм «Самотня Орешина»).
- Золотий орел 2008 року — Найкраща чоловіча роль другого плану «Зникла імперія».
- Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премії за найкращі акторські роботи» (1987).
- Лауреат театральної Премії імені Станіславського за роль Доменіко в номінації «За найкращу чоловічу роль 2000 років».
- МКФ авторського кіно в Белграді (1977, Приз глядацьких симпатій, фільм «Коли настає вересень»)
- Нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (Указ Президента РФ № 1203 від 03.10.2010).
- Орден «MECENAT»
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (3 жовтня 1995) — за великий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1 грудня 2005) — за великий внесок у розвиток театрального мистецтва і багаторічну творчу діяльність.
- Орден Пошани (Вірменія) (2010)
- Орденський знак «Рубіновий Хрест Слави» (2008, Некомерційний Фонд «Слава Вітчизни»).
- Премія «Золота маска» (2001) — за роль дона Доменіка в спектаклі «Місто мільйонерів».
- Премія «Кришталева Турандот» (2010) в номінації «За Честь і Гідність».
- Премія «Золотий Овен» (1995) — за творчий сплав життєлюбства і мудрості.
- Премія мерії Москви (1994) — за участь у виставі «Жертва століття».
- Царскосільська мистецька премія (18 жовтня 2011) — за самобутній акторський почерк і унікальний шлях у театрі і кіно.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119296667 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Armenian actor Armen Dzhigarkhanyan dies aged 85
- Іноді Джиґарханян, наприклад в ЕСУ: Джиґарханян Армен Борисович
- Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана (вірм.), (англ.), (рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Президент Армении вручил Джигарханяну орден Почета (рос.)
- Російський актор Джигарханян назвав Путіна дурнем (ВІДЕО) / Джигарханян про Україну: дурень кинув камінь у воду, 100 розумних витягнути не можуть
Джерела
- Плахотнюк С. О. Джиґарханян Армен Борисович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 523. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- Актеры советского кино. Вып. 7-й. — М., 1971. (рос.)
- Великие кинозвезды XX века. — М., 2001. — С. 155—159. (рос.)
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 240. (рос.)
- Джигарханян А. Б., Дубровский В. Я. — одинокий клоун. Диалоги, монологи, реплики. — М., 2000.
- Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1986. — С. 122. (рос.)
- Кинословарь. — Т. 1. — СПб., 2001. — С. 357—359. (рос.)
- Раззаков Ф. Досье на звезд: Наши любимые фильмы. — М., 2001. — С. 84—85. (рос.)
- Цыркун Н. Армен Джигарханян: Жизнь и творчество. — М., 2002. (рос.)
Посилання
- Помер актор Армен Джигарханян /Укрінформ, 14.11.2020/
- Джиґарханян Армен Борисович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Кино-Театр.ru
- Відомі особи, хто не пережив 2020 рік (рос.)