Комісар державної безпеки 1-го рангу

Постановами ЦВК СРСР № 20 і РНК СРСР № 2256 від 7 жовтня 1935 року[1], оголошених Наказом НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935 [2] були введені персональні спеціальні звання для начальницького складу ГУДБ НКВС СРСР. Серед цих спеціальних звань було звання комісар державної безпеки 1-го рангу. Комісар державної безпеки 1-го рангу був за рангом вище за комісара державної безпеки 2-го рангу, та був найвищим званням службовців держбезпеки до 26 листопада того ж року, коли з’явилося нове найвище спеціальне звання генерального комісара.

Всього це спеціальне звання присвоєне дев'яти керівникам органів держбезпеки. Всі вони були розстріляні: 7 — в роки масових сталінських репресій, 2 — після смерті Й. В. Сталіна.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1943 року[3], вводилися нові спеціальні звання співробітників органів НКВС відповідні до загальновійськових (окрім вищого начальницького складу), а також вводився поділ на склади (вищий, старший, середній та молодший). Звання комісар державної безпеки 1-го рангу, відносилося до вищого начальницького складу, співпадаючи з армійським званням – генерал армії. Комісар державної безпеки 1-го рангу був за рангом вище за комісара державної безпеки 2-го рангу, та нижче від генерального комісара державної безпеки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 липня 1945 року «Про звання, форму одягу і знаки розрізнення начальницького складу Народного Комісаріату Внутрішніх Справ і Народного Комісаріату Державної Безпеки СРСР»[4] для начальницького складу НКВС та НКДБ вводилися звання аналогічні до встановлених для офіцерського та генеральського складів Червоної Армії[5]. Комісар державної безпеки 1-го рангу став дорівнювати генералу армії. У зв'язку з цим проведена переатестація, за результатами якої постановою РНК СРСР №1663 від 09.07.1945 року єдиному на той момент комісару державної безпеки 1-го рангу Меркулову Всеволоду Миколайовичу, наркому держбезпеки СРСР було присвоєно військове звання генерал армії.

В 1924-1935 роках в органах держбезпеки для позначення посадових розрядів використовувалася система знаків розрізнення посадових рангів подібна до армійської. В цій системі молодший склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній склад — квадратів («кубарів»), старший склад — прямокутників («шпал»), вищий склад — ромбів.

В 1935 році в ГУДБ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. Спочатку для начскладу ГУДБ НКВС були прийняті тільки нарукавні знаки розрізнення. Для осіб середнього начскладу - червоні усічені трикутники (кількість - відповідно до звання). Дана система виявилася невдалою: нарукавні відзнаки були важкорозрізнювані, що призвело до повернення знаків розрізнення до петлиць. На петлицях начальницького складу з’являються просвіти]], певного кольору. Середній та старший начальницькі склади мали сріблясті просвіти, вищий начальницький склад мав золотисті просвіти. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалася певні кількість сріблястих (старший склад), золотистих (вищий склад) п’ятипроменевих зірочок чи червоних емальованих трикутників (середній склад). Комісар державної безпеки 1-го рангу мав на петлицях з одним золотистим просвітом по чотири золотисті зірочки (всі чотири зірки на просвіті,), та чотири нарукавні шиті золотом зірки (три зірки горизонтально, а одна вище).

З 1937 року в органах державної безпеки були введені знаки розрізнення армійського зразка (аналогічні вже використовувалися у військах НКВС). Нарукавні відзнаки були скасовані, був змінений вид петлиць. Петлиці встановлювалися двох видів: для гімнастерки або френча і для шинелі. Перші зберігали колишні форму і розмір, шинельні мали форму ромба з округленими увігнутими верхніми сторонами. Висота петлиці 11 см, ширина - 8,5 см, розміри шинельної петлиці: висота 13см, ширина 12,5 см. Колір петлиць залишався колишнім, крапові (темно-червоного) з малиновим кантом. Замість зірочок і кутників були встановлені знаки розрізнення, аналогічні прийнятим в РСЧА: ромби для вищого начскладу, прямокутники («шпали») - для старшого і квадрати («кубики») - для середнього. Комісари державної безпеки 1-го рангу, отримують на петлиці по чотири емальовані ромби та золоту шиту зірку, як на петлицях загальновійськового командарма 1-го рангу РСЧА.

В 1943 році в органах державної безпеки (як і в інших підрозділах НКВС/НКДБ так і в Червоній армії) відбувається уніфікація військових та спеціальних звань. Знаки розрізнення піддаються зміні, вони змінюють свій вигляд і їх починають розміщувати на нововведених погонах. Погони вищого начальницького складу державної безпеки були шестикутні та вкриті золотим галуном, з волошковими кантами. Галун викладався зигзагом, з волошковою стрічкою. Комісари державної безпеки 1-го рангу державної безпеки, отримують на погони по чотири великі срібні п’ятипроменеві зірки (така ж кількість зірочок була на погонах генерала армії.

1936-1945.

1936		1937-43		1943	1943-1945

• 26 листопада 1935 — Агранов Яків Саулович (1893—1938), заступник народного комісара внутрішніх справ СРСР, розстріляний;
• 26 листопада 1935 — Балицький Всеволод Аполлонович (1892—1937), Народний комісар внутрішніх справ Української РСР, розстріляний;
• 26 листопада 1935 — Дерибас Терентій Дмитрович (1883—1938), начальник Далекосхідного управління НКВС СРСР, розстріляний;
• 26 листопада 1935 — Заковський Леонід Михайлович (1894—1938), начальник Ленінградського управління НКВС СРСР, розстріляний;
• 26 листопада 1935 — Прокоф'єв Георгій Євгенійович (1895—1937), заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, розстріляний;
• 26 листопада 1935 — Реденс Станіслав Францевич (1892—1940), начальник Управління НКВД по Московської області, розстріляний;
• 5 липня 1936 — Благонравов Георгій Іванович (1895—1938), начальник Головного управління будівництва шосейних доріг НКВС СРСР, розстріляний;
• 11 вересня 1938 — Берія Лаврентій Павлович (1899—1953), перший заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, з 1941 року — Генеральний комісар держбезпеки, розстріляний;
• 4 лютого 1943 — Меркулов Всеволод Миколайович (1895—1953), перший заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, з 1945 року — генерал армії, розстріляний.

Молодше звання Комісар державної безпеки 2-го рангу

ГУДБ/НКВС/НКДБ СРСР 1935-1943 Комісар державної безпеки 1-го рангу

Старше звання Генеральний комісар державної безпеки

• Реабілітація жертв політичних репресій в СРСР
• Дзержинський Фелікс Едмундович
• Єжовщина
• Рейхсфюрер СС

• Форма і знаки розрізнення в органах держбезпеки 1922-1945 рр.(рос.)
• Звання і знаки розрізнення органів держбезпеки (1935 - 1943 г.)(рос.)
• СПЕЦІАЛЬНІ І ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ОРГАНІВ І ВІЙСЬК НКВС СРСР(рос.)
• ПЕРСОНАЛЬНІ ЗВАННЯ І ЗНАКИ ВІДМІННОСТІ в органах держбезпеки(рос.)
• Список отриманих спецзвань ГУГБ і РКМ 1935-1943
• Список присвоєння спецзвань ГУГБ і РКМ 1935—1943(рос.)
• Довідник «Хто керував НКВС. 1934—1941»(рос.)
• Біографічний довідник співробітників правоохоронних органів і органів безпеки (сайт «Історія вітчизняних спецслужб і правоохоронних органів»)(рос.)
• Довідник «Хто керував НКВС. 1934—1954»(рос.)
• Антигерої каральних органів СРСР(рос.)

• Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
• Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
• Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.