Конвенційна система

Конвенційна система — австрійська монетна система, запроваджена за реформою графа Ф. фон Гаугвітца від 7 жовтня 1750 та австро-баварською монетною конвенцією від 20 вересня 1753, до якої до 1760 приєдналися держави Південної та Західної Німеччини. За К.с. лічильний флорин, якому як обіговій монеті відповідав гульден, містив: два півгульдени або чвертьталери, чи чвертаки, три двадцятикрейцеровики, 3,75 сімнадцятикрейцеровика, 6 десятикрейцеровиків, 8,57 зібенера (семикрейцеровика), 12 п'ятикрейцеровиків, 20 трьохкрейцеровиків, 60 крейцерів та 120 денаріїв, карбованих за двадцятигульденовою стопою з кельнської марки срібла (233,89 г срібла). Два флорини або гульдени складали 1 талер, а 4,5 флорина (1786) — 1 дукат. Ці високоякісні монети отримали назву «конвенційні монети». Їх доповнювали мідні розмінні монети: крейцер, його 3/4 (грешль), 1/2, 1/4 (пфеніг), 1/8 (гелер). Конвенційні монети були замінені 1857 монетами австрійської валюти.[1]