Крейцер (монета)

Кре́йцер[1] або ґре́йцар[2] (нім. Kreuzer) — розмінна срібна монета, карбування якої почалося в Австрії 1458—1460 років. Пізніше — білонна, мідна монета, грошова одиниця. Була в обігу на території деяких країн, зокрема в Австрійській Імперії, Швейцарії, Італії, Німеччині. Назва походить від німецького слова Kreuz, що означає хрест, оскільки на крейцерах був зображений віденський хрест (див. зображення).

Крейцер кантону Берн 1776 р.

Австрія, Німеччина

30 крейцерів, Австрійська імперія, імператор Франц II, 1807 р. Мідь, вага 18,13 р.

Спочатку дорівнював 4 віденським пфеннігам, 60 К. = 1 флорин. У XVI ст. 4 крейцери також були еквівалентні 1 бацену. Початкова маса — 1,44 г (1,08 г чистого срібла). З 16 ст. білонна монета, з 17 ст. мідна. Протягом 16 ст. її карбували в північній, частково — південній Німеччині (1 гульден = 60 К.).

В Україні

Зокрема, ця монета була в обігу на грошовому ринку західноукраїнських земель у другій половині 18—19 ст. Запроваджена в Галичині після 1772, а на Буковині після 1774 року. У 18 ст. — досить поширена монета на землях Королівства Галичини та Володимирії.

До 1857 року 1 крейцер становив 1/60 гульдена (флорина). У 1857—1892 в обігу були монети номінальною вартістю 5/10, 1, 4, 5, 10, 20 крейцерів (сороківець[3]). Під час грошової реформи 1892 року крейцер було вилучено з обігу і заміщено на нову розмінну одиницю геллер, що дорівнював 1/2 крейцера.

Див. також

Примітки

  1. Крейцер // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ґрейцар // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Народна назва австрійських монет номінальною вартістю 20 крейцерів, що перебували на грошовому ринку західноукраїнських земель у 2-й пол. 18 — 1-й пол. 19 ст. 1 австрійський крейцер = 2 польським грошам.

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.