Кондратюк Володимир Андрійович

Моєю філософією життя є чесна щоденна робота. Стараюсь жити сьогоднішнім днем,тому що завтра вже буде пізно, буде щось нове, інше. Час плине дуже швидко, тому треба встигнути якомога зробити більше.

Володимир Кондратюк.

Народився В.А. Кондратюк 14 лютого 1936 р. в сім‘ї службовців у смт. Чорний острів, Кам'янець-Подільської (сьогодні Хмельницької) області, Хмельницького району. Батьки – вихідці із села, після закінчення Дзеленецького зооветеринарного технікуму працювали в колгоспі зоотехніками. Жили в селі. В 1937 році тата забрали в армію. Але служив він не довго. В цей час військовослужбовці могли поступати в навчальні заклади для продовження навчання. Тато здав вступні екзамени в Вінницький медичний інститут, Але війна перервала навчання. Лише після війни в 1946 році тато одержав диплом лікаря і направлення на роботу в Тернопільську область в Нове село. А через рік переїхали в Підволочиськ де батько працював лікарем інфекціоністом, потім головним лікарем Підволочиської райсанепідстанції. В цей час сім‘я вже складалася з 4 чоловік.

В 1953 році Володимир Андрійович закінчив Підволочиську середню школу та вступив до Львівського державного медичного інституту. Вибір санітарно-гігієнічного факультету певною мірою був обумовлений спеціальністю і авторитетом батька, який в той час працював головним санітарним лікарем Підвочиського району.

Молодого кандидата медичних наук у грудні 1964 р. прийняли на роботу асистентом кафедри гігієни Актюбинського державного медичного інституту, де він і пропрацював майже два роки. У Казахстані він зустрів і покохав свою майбутню дружину, теж лікаря, Нелю Григорівну. І все ж дуже хотілося повернутися на неньку Україну. Відтак за першої нагоди Володимир Андрійович уже з дружиною і донькою Оленкою в 1966 році переїхали у Тернопіль, де вже 9-й рік функціонував Тернопільський державний медичний інститут. Після співбесіди з завідувачем кафедри гігієни професором О. В. Перовим та ректором інституту професором П.О. Огієм він був допущений до конкурсу на посаду асистента кафедри гігієни та за його результатами зарахований асистентом. З тих пір він постійно працював на різних посадах спочатку в інституті, потім в академії та в університеті, успішно просуваючись по службових щаблях.

У 1978 р. Володимира Кондратюка було вибрано за конкурсом на посаду доцента кафедри соціальної гігієни і ОЗО з курсом гігієни. Свою наукову працю продовжив для написання докторської дисертації на тему: ”Гігієнічні основи регламентації хімічного складу регенерованої питної води для екіпажів літальних апаратів”, яка теж має вагоме практичне значення і захистив її у 1990 році. В цьому ж році був призначений професором кафедри загальної гігієни (у 1991 р. йому присвоєно вчене звання професора цієї кафедри), а у 1995 р. став її завідувачем. З 2000 р. продовжив працювати професором цієї ж кафедри, а з 2002 р. знову очолив її і керував ще протягом 2 років. З 2004 р. і по сьогодні Володимир Андрійович працює професором кафедри загальної гігієни та екології ТНМУ.

У 1995 р. Володимира Андрійовича обрали член-кореспондентом, а з 2000 р. - дійсним членом (академіком) Української екологічної академії наук. Як одного з найдосвідченіших гігієністів України професора В.А. Кондратюка було призначено експертом ВАК України. Вагомий вклад у народне господарство він зробив керуючи протягом з 1977 по 1992 рік низкою госпрозрахункових договірних тем з гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин у воді водоймищ України господарсько-питного користування внаслідок їх забруднень стічними водами промислових підприємств. За результатами проведених професором В.А. Кондратюком досліджень було затверджено 25 гігієнічних нормативів вмісту шкідливих речовин у питній воді. Отримані наукові матеріали та ідеї було використано в одній докторській та п'яти кандидатських дисертаціях. Крім того, завдяки виконанню цих робіт було створено додаткові робочі місця для наукових співробітників. Одна із них Л.С. Фіра сьогодні є доктором біологічних наук, професором, завідувачем кафедри фармацевтичної хімії.

Неостаннє місце у його житті займало створення підручників та посібників. За редакцією професора В.А. Кондратюка і у співавторстві випущено два підручника, два посібника і один довідник, а також написано понад 250 науково-педагогічних статей та отримано 6 патентів на винаходи. У трудовій книжці професора В.А. Кондратюка не вистачило місця для запису про всі подяки та нагороди за досягнення протягом понад півстолітньої практичної та науково-педагогічної роботи.

Професор Кондратюк Володимир Андрійович був залучений до складу Консультативної ради університету.

На жаль, уже відійшла у небуття дружина Володимира Андрійовича, з якою він прожив спільно та в злагоді багато років і виростив та належно виховав двох доньок — Олену і Наталію. Спочатку вони стали студентами-медиками, а потім лікарями. Його старша дочка Олена Володимирівна Лотоцька після декількох років роботи у практичній медицині пішла, за прикладом тата, працювати на науково-педагогічну ниву, захистила дисертацію кандидата медичних наук, стала доцентом кафедри загальної гігієни та екології [[Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського|ТНМУ] і в 2019 році захистила докторську дисертацію, професор. Зять — Лотоцький Віктор Васильович, лікар, кандидат медичних наук, старший викладач кафедри медицини катастроф та військової медицини.

Онуки: Лотоцький Володимир, Сердюк Віктор, Сердюк Олександр та єдина онучка Кучер (Лотоцька) Світлана — випускниця ТДМУ, кандидат медичних наук, асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії.

• // Кафедра загальної гігієни та екології.
• // Сторінка викладача на сайті [[Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського|ТНМУ].
• // Google Академія
• https://medychna-akademia.tdmu.edu.ua/філософією-його-життя-була-чесна-щоде/