Конрад I (граф Люксембургу)
Конрад I (нім. Konrad I.; бл. 1040 — 8 серпня 1086) — 5-й граф Люксембургу в 1059—1086 роках.
| Конрад I | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1040 |
| Помер | 8 серпня 1086 |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | Герцог |
| Посада | Count of Luxembourgd |
| Рід | Ardennes-Verdun dynastyd |
| Батько | Гізельберт (граф Люксембургу) |
| Мати | unknown daughter Gräfin von Salmd[1] |
| Брати, сестри | Герман Зальмський |
| У шлюбі з | Clementia of Aquitained |
| Діти | Генріх III (граф Люксембургу)[1], Ермезінда I (графиня Люксембургу), Вільгельм I (граф Люксембургу)[1], Judith von Luxemburgd[1] і Matilda of Luxembourgd |
Життєпис
Походив з династії Арденн-Люксембург (Старший Люксембурзький дім). Старший син Гізельберта, графа Люксембургу. Народився близько 1040 року. Після смерті батька 1059 року успадкував основні володіння з резиденцією в Люксембурзі, а графство Зальм передав братові Герману.
Невдовзі вступив у протиріччя з Ебергардом Еццоненом, архієпископом Тріра, через фогство монастиря Св. Максиміна. Архієпископ бажав підпорядкування останнього собі. У відповідь Конрад I напав на Ебергарда, якого захопив у полон. Натомість папа римський Миколай II відлучив графа Люксембургу від церкви. Лише після звільнення архієпископата обіцянки відправитися на допомогу християнським державам Палестини з нього було знято відлучення.
У 1070 році заснував монастир Орваль. Протягом 1070-х років на відміну від брата зберігав вірність королю Генріху IV. Переважно піклувався про розширення власних володінь. Оженився з представницею Аквітанських Рамнульфідів.
1080 року не надав допомоги брату Герману, коли того було оголошено королем Німеччини. 1083 року заснував бенедиктинське абатство Альтмюнстер, якому подарував 5 молочних ферм, права риболовлі на річках Петрус та Альзет. 1085 року вирушив на прощу до Єрусалиму. 1086 року на зворотньому шляху помер в Італії. Його тіло 1090 року було привезено до Люксембургу й поховано в монастирі Альтмюнстер. Новим графом став його син Генріх.
Родина
Дружина — Клеменція, донька Вільгельма VII, герцога Аквітанії.
Діти:
- Матильда (д/н—1070), дружина Готфріда III, граф Блізгау
- Генріх (д/н—1096), граф Люксембургу
- Рудольф (д/н—1099), абат монастиря Сен-Ван в Вердені
- Конрад (д/н — після 1090)
- Адальберон (д/н—1098), архідиякон в Мецькому соборі
- Ермезінда (д/н—1143), графиня Люксембургу
- Вільгельм (д/н—1131), граф Люксембургу
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Alfred Lefort, La Maison souveraine de Luxembourg, Reims, Imprimerie Lucien Monge, 1902, 262 p.
- Heinz Renn: Das erste Luxemburger Grafenhaus (963—1136). (= Rheinisches Archiv 39), Bonn, 1941, S. 136
- Gades, John A. (1951). Luxembourg in the Middle Ages. Brill.