Констанція Кастильська, герцогиня Ланкастер

Констанція Кастильська народилася 1354 року в Кастрохерісі[2] й була другою з трьох доньок короля Кастилії і Леону Педро I та його коханки Марії де Падільї. Педро I таємно одружився з нею 1353 року, оскільки був сильно прив'язаний. Однак, влітку того ж року мати Педро і вельможі примусили молодого короля одружитися з Бланкою Бурбонською, яку Педро полишив невдовзі після весілля заради Марії. Аж до смерті Бланки 1361 року політичні мотиви шлюбу з нею вимагали від Педро заперечення того факту, що він вже одружений; попри це, його стосунки з Падільєю тривали і вона народила йому чотирьох дітей [3][4][5].

Батько Констанції став королем у шістнадцять років, і перші роки його правління були затьмарені протистоянням з інфантами Арагону і бастардами його покійного батька, які володіли багатством і високими титулами. Найвпливовішим із бастардів Альфонсо XI був Енріке Трастамарський, який двічі захоплював владу в країні. У 1369 році, коли її батька вбив Енріке II, Констанція майже два місяці провела в обложеній фортеці Кармона, поки її не звільнили англійські війська[6]. Саме Констанція мала успадкувати корону Кастилії, оскільки інших, більш легітимних спадкоємців, Педро I не залишив: старша з доньок Педро I, Беатріс, черниця монастиря Святої Клари в Тордесильясі, померла того самого року, що й батько; син Педро від Падільї, Альфонсо, помер у три роки через кілька місяців після оголошення його спадкоємцем; інші діти Педро були народжені від коханок і померли, не залишивши нащадків[3].

21 вересня 1371 року в Рокфорі, неподалік від Бордо, Констанція вийшла заміж за четвертого сина Едуарда III, Джона Гонта, герцога Ланкастера. В Англію Констанцію супроводжувала молодша сестра Ізабелла. 11 липня 1372 року у віці близько 17 років вона вийшла заміж за молодшого брата Джона Гонта, Едмунда Ленглі; шлюб сестри Констанції, укладений у Воллінгфорді, був покликаний підтримати домагання Гонта на кастильську корону[7][8].

Капитуляция Сантьяго-де-Компостела. Хроніки Фруассара. (Джон і Констанція на конях)

9 лютого 1472 року Констанція здійснила урочистий в'їзд у Лондон як королева Кастилії; її супроводжували Едуард Чорний Принц і значний ескорт, що складався з англійських і кастильських слуг і сановників. Натовпи людей зібралися, щоб побачити як вона проїжджає до Савойського палацу на Стренді, де її урочисто прийняв чоловік, який проголосив себе королем Кастилії і Леону ще 29 Січня[9].

Упродовж усього свого життя Гонт намагався зі зброєю в руках реалізувати свої домагання на кастильський престол, оскільки від корони Англії його відокремлювали племінник Річард II і нащадки його брата Лайонела Антверпена. Він проголосив себе королем по праву дружини[9] і наполягав, щоб англійські придворні зверталися до нього my lord of Spain, хоча він провалив усі спроби дістати реальну корону.

Скориставшись поразкою Хуана I в битві біля Алжубарроти 1385 року, Гонт відновив претензії дружини на кастильську корону, таким чином спробувавши втягнути Кастилію в столітню війну. 9 травня наступного року Португалія уклала союз з Англією і 25 червня Гонт висадився в Ла-Коруньї разом з Констанцією і їхньою донькою. Війська рушили в бік Галісії і розбили табір на зиму в Оренсе. Разом з португальським королем Гонту вдалося захопити Леон, але потім війська були зупинені іспанцями. В результаті, між Хуаном з одного боку та Гонтом і Констанцією з іншого, був підписаний мирний договір, за яким Констанція відмовлялася від прав на Кастилію, а її донька, Катерина Ланкастерська, мала вийти заміж за старшого сина Хуана I, який став королем Енріке III[10].

Крім Катерини Констанція і Гонт мали ще сина Джона, який помер у віці близько року[11].

Констанція померла 24 березня 1394 року в Лестері. Вона похована в абатстві Ньюарк, Лестершир[10].

• Armesto V. Galicia feudal. — Editorial Galaxia, 1971. — P. 364.
• Cokayne G. E. The Complete Peerage / ed. by Geoffrey H. White. — London : St. Catherine Press, 1910. — Vol. XII(2). — P. 898.
• Emery A. Greater Medieval Houses of England and Wales, 1300-1500: East Anglia, Central England and Wales. — Cambridge University Press, 1996. — Vol. 2. — P. 240. — ISBN 0521581311, 9780521581318.
• Leese T. A. Blood Royal: Issue of the Kings and Queens of Medieval England, 1066-1399. — Heritage Books, 1996. — 467 p. — ISBN 078840525X, 9780788405259.
• Pugh T. B. Henry V and the Southampton Plot of 1415. — Sutton Pub Limited, 1988. — P. 79—94. — ISBN 0862995418, 9780862995416.
• Richardson D. Magna Carta Ancestry: A Study in Colonial and Medieval Families / ed. Kimball G. Everingham. — Salt Lake City, 2011. — Vol. II. — P. 75—78, 496—535. — ISBN 1-4499-6638-1.
• Sumption J. Hundred Years War Vol 3: Divided Houses. — Faber & Faber, 2011. — 1024 p. — ISBN 0571266568, 9780571266562.
• Sotheby W. Constance de Castile. — T. Cadell and W. Davies, 1810. — P. 177—178.
• Tuck A. Edmund , first duke of York (1341–1402) // Oxford Dictionary of National Biography. — OUP Oxford, 2004. — 61472 p. — ISBN 019861411X, 9780198614111.
• Weir A. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — London : Random House, 2011. — P. 111—114. — ISBN 1446449114, 9781446449110.