Конюший великий коронний

Конюший великий коронний (пол. Koniuszy wielki koronny, лат. magister stabuli regni[1]) — придворна посада у Речі Посполитій. Існувала уже за часів Казимира ІІІ Великого у XIV столітті. До компетенції великого конюшого входило слідкувати за усіма стайнями і розпоряджатися їх бюджетом. Властиві функції цього уряду виконували підконюші, а сам уряд конюший великий коронниий з часом став чисто титулярним[2].

До конюших коронних належали: Боровський Мартин Казимир, Велопольський Ієроним, Вишневецький Януш, Дідушицький Юрій Станіслав, Заславський-Острозький Володислав Домінік, Збаразький Кшиштоф, Конєцпольський Ян Александр, Любомирський Александер Міхал, Любомирський Юзеф Кароль.

У Великому Князівстві Литовському цій посаді відповідав конюший великий литовський.

Конюшими великими литовським були: Радзивілл Богуслав, Радзивілл Карл Станіслав, Радзивілл Михайло Казимир «Рибонька», Радзивілл Удальрик Кшиштоф, Францішек Стефан Сапіга, Михайло Сапіга, Павло Стефан Сапіга, Флеммінг Якуб Генрих, Кшиштоф Ходкевич,

Примітки
  1. Gloger, Zygmunt. Encyklopedja starapolska ilustrowana. 1903. T. 4. p. 414.
  2. Мороз, Володимир (2011). Замки і фортеці Тернопілля (Українська). Тернопіль: Підручники & Посібники. с. 131. ISBN 978-966-07-1931-6.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конюший великий коронний

  • Енциклопедія старопольська.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.