Кораловий замок

Кора́ловий за́мок (англ. Coral Castle) — кам'яна структура, створена в 20-х — 50-х роках ХХ століття ексцентричним латвійським емігрантом в США Едвардсом Лідскалниньшем (Лідскалнінш, Лідскалнін; 1887—1951) на північ від міста Гомстед (Флорида) поза міськими межами повіту Маямі-Дейд. Структура включає в себе численні мегаліти (головним чином вапняк, сформований з коралу), кожен важить кілька тонн .

Кораловий замок
Кораловий замок
25°30′01″ пн. ш. 80°26′41″ зх. д.
Тип Stupidd і NRHP districtd
Статус спадщини об'єкт Національного Реєстру Історичних місць США[1][2][…]
Країна  США
Розташування Гомстед, Флорида
Автор проєкту Лідскалнинш Едвардс
Будівництво 1920 р. — 
Сайт coralcastle.com
Ідентифікатори й посилання
GeoNames 6352809
Кораловий замок (США)
 Кораловий замок у Вікісховищі

Створення Коралового замку оточують міські легенди, згідно з якими його збудував одноосібно Едвардс Лідскалнінш, використовуючи надприродні здібності, можливо, магнетизм.

Опис

Кораловий замок складається з майже 1100 тонн[3] каменів (ооліту), скріплених без розчину. Їх було встановлено поверх один одного в такий спосіб, щоб їхня власна вага тримала брили разом. Камені настільки щільно припасовано один до одного, що світло не проходить через проміжки між ними. Навіть через кілька десятиліть після створення Кораловий замок зберігає свою конструктивну стійкість. 24 серпня 1992 р. ураган Ендрю 5-ї категорії не завдав шкоди споруді.

За рідкісними винятками, об'єкти виготовлено з одного шматка каменю, які важать в середньому 14 т кожен. Найбільший камінь важить 27 т, а два високі моноліти мають висоту 7,6 м кожен.

До складу комплексу входять: двоповерхова квадратна вежа вагою 243 тонни, різноманітні будівлі, масивні стіни, підземний басейн з гвинтовими сходами, кам'яна мапа Флориди, витесані з каменю крісла, стіл у вигляді серця, точний сонячний годинник, кам'яні Марс і Сатурн, а також 30-тонний Місяць, що своїм рогом точно вкзує на Полярну зірку, та багато іншого[3].

Історія створення

Творець споруди Едвардс Лідскалниньш стверджував, що відкрив таємницю будівництва єгипетських пірамід. Маючи лише 152 см зросту і 45 кг ваги та слабуючи на туберкульоз, автор Коралового замку зміг, за непідтвердженими переказами, одноосібно доправити з узбережжя багатотонні брили каменю та вручну змонтувати їх з граничною точністю[4].

За чутками, Лідскалниньш не використовував відбійних молотків та не застосовував ніякої будівельної техніки чи спеціальних інструментів, крім примітивних саморобних знарядь, виготовлених із автомобільного брухту.

Стверджують, що ніхто ніколи не бачив, як Лідскалниньш працює над спорудженням Замку. Він не підтримував стосунків із сусідами, вів украй відлюдний спосіб життя (через що дістав прізвисько «Похмурий Ед») й лише зрідка допускав гостей на територію садиби.

Після того, як по сусідству з Кораловим замком було придбано земельну ділянку й мало початися будівництво вілли, Е. Лідскалниньш перемістив свій витвір на 10 миль на південь. Він використовував найняту вантажівку, однак водій, за наполяганням замовника, залишав місце робіт на час завантаження й вивантаження каменів[5].

Спроби пояснення феномену

Найчастіше загадку спорудження Коралового замку намагаються пояснити за допомогою ірраціональних або паранаукових теорій та гіпотез. Зокрема, вказують на захоплення Е. Лідскалниньша питаннями природного магнетизму Землі й можливостями використання космічної енергії (у вежі Замку залишилися фрагментарні записи Лідскалниньша на ці теми). Припускають, що будівничий Замку зміг відкрити секрет антигравітації, а отже застосовував для переміщення надважких предметів левітацію або телепортацію.

Прихильники таких версій посилаються, зокрема, на свідчення двох чоловіків, які в дитинстві спостерігали здалеку в підзорну трубу, як над територією Коралового замку «величезні камені пливли повітрям, немов повітряні кульки»[6].

Офіційна наука не пропонує переконливого пояснення, яким чином одна фізично слабка людина без технічних знарядь і сторонньої допомоги могла збудувати таку стійку і конструктивно складну споруду, хоча не раз висловлювалися припущення про можливу містифікацію з боку самого Лідскалниньша або туристичної індустрії США.

Цікаві факти
  • У середині 1950-х рр. ентузіасти з Американського інженерного товариства, які намагалися раціонально пояснити механіку спорудження Коралового замку, так і не змогли за допомогою потужного бульдозера зсунути з місця кам'яний блок, що його не встиг використати Лідскалниньш[6].
  • Коли в 1986 кам'яна хвіртка замку раптом перестала відчинятися, для її ремонту було створено бригаду з фахових інженерів та понад десятка робітників, озброєних 50-тонним підіймальним краном. Після демонтажу з'ясувалося, що хвіртка, виготовлена з кам'яного блока заввишки 3 м, мала чітко по центру просвердлений на всю її висоту ідеально круглий канал діаметром 5 см. Через цю свердловину Лідскалниньш пропустив металевий стрижень, до якого з обох боків було прироблено підшипники (вони, як і стрижень, були деталями від старої вантажівки). Для відновлення функціональності хвіртки інженери мусили вдатися до сучасних комп'ютерних технологій[6].

Див. також

Посилання
  1. Coral Castle — 1984.
  2. National Park Service Weekly announcement of National Register of Historic Places actions — 1984.
  3. Александр МАХОВ. Конец тайны Кораллового замка?
  4. За іншими даними, Лідскалниньш транспортував камені за допомогою наданого приятелем трактора з причепом, однак завантажував і розвантажував його сам
  5. 5 самых загадочных людей планеты (YouTube)
  6. Элеонора МАНДАЛЯН. Как был построен «коралловый замок»?
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.