Корисні копалини Афганістану

Корисні копалини Афганістану

Афганістан має великі сировинні ресурси. У Афганістану є родов. нафти, газу, вугілля, руд заліза, міді, рідкісних металів, розсипи золота, виробних і дорогоцінних каменів, бариту, целестину, сірки, тальку, магнезиту, кам. солі, флюсової і цементної сировини і нерудних будів. матеріалів. Є поклади урану.

Корисні копалини Афганістану станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Барит, тис. т	1230		85 (BaSO₄)	0,4
Берилій, тис. т		15,7	0,11 (ВеО)
Залізні руди, млн т	111	428	58 (Fe)	0,1
Золото, т	18	18	0,4 – 4,5 г/т
Мідь, тис. т	6050	8470	2,1 (Cu)	0,9
Нафта, млн т	14
Плавиковий шпат, млн т	3,6	7	47 (CaF₂)	1,9
Природний горючий газ, млрд м³	100			0,1
Вугілля, млн т	100	500
Хромові руди, млн т	6,5		58,2 (Cr₂O₃)	0,14

Поклади нафти зосереджені в Сарі-Куль, природного газу – Шибірган. На родов. нафти Ангот, загальні запаси 7,2 млн т; Кашкарі – 7 млн т; на родов. газу Ходжа-Гугердаг балансові запаси – 67 млрд м³; Джаркудук – 32 млрд м³. Родовища вугілля здебільшого зосереджений в регіоні між Гератом (Herat) і Бадахшаном (Badakshan) на півночі. Осн. вугленосні товщі пов’язані з відкладами тріасу і юри. Переважає енергетичне вугілля. Найбільші родовища: Шабашек (загальні запаси понад 50 млн т), Дарваза (20 млн т), Каркар і Дудкаш (12-15 млн т).

Залізні руди, вапняки, доломіт. Родовище зал. руд Хаджігек (балансові запаси 428 млн т, вміст Fe 62-68%) пов’язане з ефузивно-сланцевою товщею палеозою. Поблизу цього родов. є перспективні поклади флюсових вапняків (запаси 3,5 млн т) і вогнетривкого доломіту (7,5 млн т).

Мідь. Розвідане одне з найбільших у Півд. Азії родов. мідних руд Айнак (запаси понад 5,0 млн т, вміст Cu 2%).

Хром. Родовища високосортної руди хрому локалізовані в долині Логар, біля Герату (Herat).

Уранові родовища є в горах Khwaja Rawash.

Літій - 2010 р. американські геологи виявили в Афганістані великі поклади літієвих руд (https://web.archive.org/web/20100731130948/http://rus.newsru.ua/finance/15jun2010/afgan1.html).

Дорогоцінні і виробні камені. Афганістан має родовища найкращого у світі ювелірно-виробного лазуриту (Санг в бас. р. Кокча), мармурового оніксу, кунциту, ювелірного турмаліну, рубіну і смарагду. Родов. лазуриту пов'язане зі скарновими мармурами і кальцифірами докембрійської доломіто-гнейсової товщі Файзабадського серединного масиву.

Інші корисні копалини. B Нуристані і Бадахшані (Сх. Афганістан) є родов. руд рідкісних елементів (берилію, танталу, ніобію, літію), бариту (Сангілян), солі, магнезиту і тальку (Ачин, 40 млн т), целестину (Тангі-Мурч, 85 млн т), золота (Заркашан, 4,8 т, вміст золота 6,9 г/т). Берилій, зокрема, є в долині Кунар (Kunar). Знахідки золота і срібла є в долині Паншир (Panjshir). Зокрема є розсипні родовища золота. Можливий видобуток високоякісного мармуру, тальку, граніту, базальту, доломіту, гіпсу, вапняку, каоліну, азбесту, слюди, смарагдів, аметистів, яшми, ляпіс-лазурі (в Бадахшанському родов. Афганістану).

На півночі країни виражені соленосні структури поблизу Талікана. Біля Анахоя і в інших місцях добувають кам'яну сіль. Історія освоєння природних ресурсів. Перші свідоцтва про використання каменю для виробництва знарядь належать до ниж. палеоліту.

Видобуток глин починається з епохи неоліту. Мідь на території Афганістану застосовують з VI тис. до н.е., однак рудні джерела того часу невідомі. Видобуток місцевих мідних та поліметалічних руд почався з II тис. до н.е. Тоді ж у Бадахшані почався видобуток лазуриту. З І тис. до н.е. почалася розробка родовищ залізних руд. Відомі середньовічні гірничі виробки на мідному родов. Заркашан, де знайдені шахти глибиною 150 м. Припускають, що в цей же період на півночі А. видобували кам'яне вугілля та сіль, а на півдні Афганістану – мармуровий онікс.

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.