Коробейченко Олександр Миколайович
Коробейченко Олександр Миколайович (5 (17) березня 1900 — 11 квітня 1971) — український оперний співак, тенор, прем'єр Донецького театру опери і балету, перший учитель вокалу Анатолія Солов'яненка, якого навчав упродовж 10 років[1][2].
| Коробейченко Олександр Миколайович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 березня 1900 |
| Дата смерті | 11 квітня 1971 (71 рік) |
| Професії | оперний співак |
| Співацький голос | тенор |
| Нагороди |
 |
Творча біографія
Грав і співав у десятках вистав, в його репертуарі було 87 партій, багато з яких до нього не виконувалися: першим виконував партію Калафа в постановці «Турандот» Джакомо Пуччіні, Хлопуши з «Омеляна Пугачова». Зі своєю дружиною Наталею Гришковською, молодою співачкою, познайомився в Сталінському театрі, будучи вже його прем'єром.
Був людиною прямою і безкомпромісною. У 1935 року відмовив Клименту Ворошилову співати під час бенкету, який давався після успішних військових навчань Київським військовим округом. Через це звання заслуженого артиста отримав тільки 1939 року, в той час як більшість його колег удостоїлись звання ще 1936 року. Також через конфлікт із директором театру, що був в мистецтві людиною випадковою і раніше працював в тюрмі, був змушений досить рано завершити сольну кар'єру і піти з театру.
Однак до кінця життя вірними товаришами Олександра Коробейченка залишались артисти, пізніше народні артисти України, Станіслав Саварі, Микола Протасенко, учні маестро оперний співак Анатолій Солов'яненко та математик, винахідник Вітольд Пак.
Примітки
Джерела
Посилання
- Коробейченко Олександр Миколайович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 552.