Коробко Аліна Миколаївна

Біографічні відомості

Закінчила Київське музичне училище імені Глієра, після чого 1969 року приїхали поступати у Донецький музично-педагогічний інститут[2]. Згодом стала солісткою Донецької філармонії.

Сценічну вокальну кар'єру розпочала 1972 року. Зі спільними виступами з ансамблем народних інструментів «Сюрприз» (керівник — заслужений діяч мистецтв України Юрій Кукузенко) гастролювала країнами Європи. Найвідоміші пісні у її виконанні — «Осіннє золото», «Гандзя», «Під небом Парижа», а також «Місто моєї любові», присвячена Донецьку авторства донецького композитора С. Мамонова і поета С. Жуковского. Виступає у супроводі камерного хору Донецької музичної академії під керівництвом Аліме Мурзаєвої та концертмейстерів Донецької філармонії С. Саварі та Л. Бородицької. Входить у число найвідоміших дончан[3], її називають «донецьким соловейком».

Нині викладач, завідувач кафедрою, професор Донецької музичної академії імені С. Прокоф'єва. Серед її учнів солісти Є. Удовін, Г. Братусь, Г. Кукліна, А. Ярова, О. Парецький, Е. Коржевич[4] та інші.

Чоловік — Едуард Федорович Захаров. Дочка — Світлана Захарова, співачка[5].

Нагороди, звання

1992 року удостоєна звання народної артистки України.

Удостоєна ордена княгині Ольги III ступеня[6], а також Почесним знаком Міністерства культури і туризму України та Почесним знаком «За заслуги перед Донецьком».

Одна з книг Григорія Штейна із циклу «Жизнь замечательных людей Донбасса» під назвою «Солов'їні далі» присвячена Аліні Коробко[7].

Творчий доробок

  • Коробко-Захарова А. М. Клас камерного співу (сопрано). Навчальний посібник. — Донецьк: Донецька державна музична академія ім. С. С. Прокоф'єва, КП «Східний видавничий дім», Наукове Товариство ім. Шевченка (Донецьке відділення), 2005. — 142 с.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.