Короваї (народ)

Короваї або колуфо — народ, що живе на заході острова Нова Гвінея в індонезійській провінції Папуа. До 1970 року плем'я жило в повній ізоляції та не знало про інших людей крім себе. Чисельність племені зараз налічується близько 3000 чол.

Короваї
Кількість 2900 осіб[1]
Ареал Індонезія
провінція Папуа
Мова Короваї (мова)
Релігія Християнство, анімізм, тотемізм

Культура

Короваї живуть в будинках, побудованих на деревах баньяна, верхівки яких обрізали. Стіни і дах виготовлені з дощок баньяна і дрібних гілок. Будинки розташовані на висоті 10-15 метрів з дуже кволими драбинами з гілок, забратися по яких звичайній людині буде дуже важко. Все це зроблено з метою захистити себе від хижаків і нападів сусідніх племен. Ще однією причиною служать вірування, нібито на таку висоту не можуть забратися злі духи.

Будинок короваїв

Усередині кожного будинку на дереві є по два вогнища — одне для чоловіків і одне для жінок і дітей, але так як у короваїв популярно багатоженство, то вогнищ може бути й набагато більше. Прийшлим незнайомцям або відвідувачам дозволяють спати тільки в жіночій частині будинку.

Цей народ досі не використовує одяг, лише намисто з намистин або зубів та пов'язка на стегнах у жінок — ось і весь гардероб. Лише для ритуалів і церемоній тубільці одягають спеціальні прикраси, зроблені з листя, кольорової глини, бруду та інших природних елементів.

За допомогою кам'яних сокир короваї роблять борошно зі стовбурів саговника, яке є основним джерелом їжі. Личинки деревних жуків — місцевий делікатес, єдине джерело протеїнів і білків. Діти вживають його як десерт.

Караваям часто розповідають про тих, хто живе зовні, про міста і країни, що вони не єдині в цьому світі, але ставати частиною цивілізації колишні людожери не поспішають. Спочатку вони боялися будь-якого незнайомця через свої традицій і забобони, лише останнім часом стали приймати деякі блага цивілізації.

Релігія

У короваїв існує власна розвинена релігійна система, в якій головне місце займають міфи про створення світу «маленьким, як миша» духом-творцем, який розділив на частини міфічну свиню Фаюль і створив таким чином весь Всесвіт. Чаклунство в племені дуже розвинене, як і контакти зі світом мертвих (світом сновидінь). Сюди можна проникнути по «сутінковій стежці».

За віруваннями короваїв світ поділений на чотири частини — загальний світ, в якому живуть тварини, люди і примари; інший світ, який виглядає як загальний, але живуть в ньому тільки душі; світ, в якому є «велика вода» і по ньому плавають гігантські риби; і останній світ, де живуть небо, сонце, зірки і місяць. Всі чотири світи постійно взаємодіють один з одним, підтримуючи життя.

Для короваїв характерний ритуальний канібалізм. Вони можуть поїдати тіла своїх ворогів або темних чаклунів, щоб набрати сили від своїх жертв. Доми і дахи будинків короваїв сповнені магічними предметами, покликаними відганяти злих духів і притягувати мисливську та іншу удачу, а ритуальний стовп в центрі будинку взагалі може чіпати тільки господар будинку.

Живлення

На своїй території вони роблять вирубки в джунглях і садять там бананові пальми, ставлять пастки на диких свиней і казуарів, їдять майже всі види комах і змій, відмінно вміють ловити рибу і птахів. Але головною істотою, що дає їм життя, вони вважають пальму саго і гусеницю, що живе в її повній крохмалю серцевині — личинку пальмового жука. Пальма — це божество, а поїдання личинок на свята — свого роду первісне причастя.

Примітки
  1. Korowai in Indonesia. PeopleGroup.org. Процитовано 24 вересня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.