Королевська стоянка

Королевська стоянка — ранньо пaлеолітична стоянка в селищі Королево, Виноградівського району Закарпаття, одна з найбільших у Європі палеологічних колекцій.

Кар'єр на місці палеолітичної стоянки

Королевська стоянка розташована на пагорбі заввишки 120 м над річкою Тисою.

Королево (найдавніша людська стоянка в Центральній і Східній Європі, якій приблизно 1 млн. років), де знайдено знаряддя праці первісної людини з каменю (переважно з андезиту — вулканічної породи) — рубила, скребла, гостроконечники, різці, чопери, ножі. Об'єкт має глибину 12 метрів. Площа стоянки — понад 1 тис. кв.м.

У 12-метровій товщі суглинків виявлено 16 культурних шарів зі слідами матеріальної культури кількох палеологічних епох. Кількість знахідок сягає бл. 100 тис. одиниць. Серед них є знаряддя праці кроманьйонців, неандертальців та пітекантропів.

Тут були археологічні шари:

• палеоліт ашель, мустьє, пізній палеоліт (датований тут 38,000-23,000 рр. до нашої доби, селетська культура[1]),
• пізнього неоліту.

Найнижчий VIII культурний горизонт сягає часів найдавнішого в Європі гюнцького зледеніння і датується близько 1 млн років тому. Він містив виготовлені з вулканічної породи андезиту галькові знаряддя — чопери, примітивні ручні рубила, скребла (рис.), що мають аналогії в матеріалах найдавніших стоянок у Центральній Європі. Шість нижніх ашельських шарів стоянки перекривають шість мустьєрських горизонтів і ще два пізньопалеолітичних.

Стоянку досліджувала експедиція Археологічного музею АН УРСР. Розкопки Королевської стоянки проходили під керівництвом київського археолога Владислава Гладиліна з 1975 по 1992 р. У смт. Королевому в 1990 році відбувся міжнародний науковий семінар щодо революційного археологічного відкриття. Поодинокі археологічні розкопки проводяться тут і у наш час.[2]

Археологічна пам'ятка розташована на території місцевого щебеневого заводу і в сучасний час злочинно цілковито знищена власником заводу.[3]