Королівська академія Обо

Історична будівля Академії, побудована в Обо в 1801—1817 роках.

Королівська академія Обо була заснована 26 березня 1640 р. в Обо/Турку і на всіх володіннях шведської корони була третім за старшинством навчальним закладом після Упсальського і Дерптського університетів.

У 1802 р. поблизу Кафедрального собору було закладено нову будівлю Королівської академії Обо, проект якої розробив відомий стокгольмський архітектор Карл Христофор Г'єрвель. 23 березня 1808 року в зв'язку зі введенням у Турку російських військ, Королівську Академію було перейменовано на Імператорську академію Обо. Спорудження будівлі Академії завершував студентський друг К. Х. Г'єрвеля — архітектор Карло Франческо Бассі.

Нова будівля Академії була готова до 1815 року. Вона відрізнялася монументальністю та аскетичністю: головний фасад мав ризаліт, прикрашений лише трикутним фронтоном і рустуванням стіни першого поверху. Значно більш парадно виглядав інтер'єр — великий зал на 500 осіб розміщувався по головній осі ризаліту. Багато орнаментовані склепіння підтримувалися гранітними колонами з капітелями іонічного ордера. Частина приміщень нової параллелепіпедної будівлі освітлювалася двома внутрішніми світловими дворами. На ризаліті головного фасаду будівлі нині є бронзова дошка з барельєфним портретом К. Бассі.

Місто після пожежі 1827 р.

Спустошлива пожежа, що бушувала в Обо/Турку 4-5 вересня 1827 р. знищила більше трьох чвертей міста. У вогні загинуло більше 2,5 тисяч міських будівель, зокрема навчальні корпуси, бібліотека, колекція та архів Імператорської Академії Обо. Як уповноважений фінського уряду знаменитий архітектор Карл Людвіг Енгель писав своєму другові Герліху:

Для Фінляндії вже не відновна загибель численних архівів, а разом з ними і всіх манускриптів, що відображають давню історію країни … Академія, знищена в полум'ї з усіма її науковими зібраннями, бібліотеками, математичними інструментами, кабінетами природи і стародавніх монет та іншими численними зібраннями, перерве всі наукові дослідження".[1].

Печатка Королівської Академії Обо

Аж до кінця 1700-х років мовою викладання в Академії наук була латинська мова. Одним з відомих випускників Королівської Академії Або був Петрус Гюлленіус, який отримав диплом магістра в 1658 році і пізніше став священиком у Вермланді (Швеція).

Після пожежі Турку 1827 року Імператорська Академія Обо була переведена в Гельсінкі (яке у Великому князівстві Фінляндському по-російськи називалося Гельсінгфорс).

Історичним спадкоємцем старої Королівської (Імператорської) Академії Обо правомірно вважати Гельсінгфорський університет (швед. Helsingfors universitet), а не нову Академію Обо, знову засновану після проголошення незалежності Фінляндії в 1918 зусиллями приватних осіб, яка отримала державний статус лише 1 серпня 1981 року.

• Пер Браге Молодший (1640—1680)
• Сперанський Михайло Михайлович (1810 — 17 березня 1812)
• Ґустав Моріц Армфельт (1812—1814)

• Ескіль Петреус (1640—1641)
• Георг Аланус (1647—1648)
• Ескіль Петреус (1649—1650)
• Аланус, Георг (1652—1653)
• Еліас Тілландс (1676—1677)
• Еліас Тілландс (1683—1684)
• Юсленіус, Даніель (1729—1730)
• Йоган Тілландер (1752—1753)
• Карл Меннандер (1753—1754)
• Карл Местертон (1754—1755)
• Карл Клевберг (1755—1764)
• Пер Калм (1756—1757)
• Пер Калм (1765—1766)
• Пер Калм (1772—1773)
• Карл Местертон (1764—1765)
• Габріель Ерік Гартман (1809—1820)

• Випускники Королівської Академії Обо