Шведська імперія

Шведській імперії як одній з великих європейських держав за Вестфальським миром дісталися німецькі герцогства Бремен і Верден, вся східна і частина західної Померанії (Шведська Померанія) і Вісмар.

• У 1654 р. королева Христина, нездатна боротися з внутрішніми складнощами країни, відмовилася від корони на користь свого двоюрідного брата, який вступив на шведський престол під ім'ям Карла Х Густава.

У його царювання політична могутність і територіальні завоювання Швеції досягли розквіту. Відповідно миру в Роскілле відійшли від Данії до Швеції Тронхейм, Борнхольм, Блекінге, Сконе, Халланд і Богуслен. Через 2 роки Тронхейм і Борнхольм були повернені Данії, але зате Швеція придбала згідно з миром з Польщею всю Ліфляндію. Таким чином, Швеція, нарешті отримала на Скандинавському півострові природні межі з Данією, що збережені досі, і народонаселення її збільшилося майже на 1/3.

• У 1660 р. помер Карл X, який залишив малолітнього сина Карла XI. Територіальні володіння охоплювали всю нинішню Швецію, Фінляндію, Естляндію, Ліфляндію, Інгерманландію, східну Померанію. І частину на заході: Вісмар, Бремен і Верден. Тобто простір приблизно в 900 000 кв. км, з населенням близько 3 млн осіб. Тривалі війни й несподіване політичне звеличення спричинили відповідні наслідки для внутрішнього життя країни. Посилене спілкування з іншими країнами Європи вчинило сильний вплив на загальну культуру Швеції, чому багато сприяли і турботи Густава — Адольфа, Оксеншерни і Карла X.
• Шведською мовою період імперії називається швед. stormaktstiden, «Епоха великодержавності». Розквіт імперії припав на XVII століття, коли Швеція виступала гарантом Вестфальського миру і дотримувалася геополітичної концепції балтійського панування — «Битва за панування на Балтійському морі».

Після розпаду Кальмарської унії шведська зовнішня політика зосередилася на отриманні панування над Балтійським морем, що призвело до багатьох воєн з Данією, починаючи з 1560-х рр.. Після успішного вступу Швеції в Тридцятирічну війну в 1630 р. на боці німецьких протестантів король Густав II Адольф став одним з наймогутніших європейських монархів. Потім Швеція здобула перемогу над Данією у двох війнах 1643–1645 і 1657–1658 рр.. Фінляндія, деякі провінції північної Німеччини і сучасні балтійські республіки також належали Швеції, а після Вестфальського миру в 1648 р. і Роскилльского миру з Данією в 1658 р. Швеція стала сильною державою Північної Європи. Країна навіть заснувала колонію в Північній Америці, яка проіснувала недовгий час, в даний час штат Делавер. Однак економіка Швеції була в основному аграрною, і країні не вистачило ресурсів підтримувати статус великої держави в довгостроковій перспективі.

Згідно з Вестфальським миром Швеція отримала: острів Рюген, Шведську Померанію, Штеттін (Щецин), Вісмар, Бремен, Вердер. Згідно з тим же миром Швеція отримала від Священної Римської імперії, крім контрибуції в 5 млн. талерів, всю Західну і частину Східної Померанії і секуляризовані архієпископство Бремен і єпископство Вердер. У володінні Швеції виявилися, таким чином, найважливіші гавані не тільки Балтійського, але і Північного моря, вона як власниця німецьких князівств стала членом імперії з правом посилати своїх депутатів у імперський рейхстаг.

Шведська імперія та її європейські володіння в 1658 р.

Зростання володінь Шведської імперії (1560–1660 рр.)

У Скандинавії:

• Аландські острови (близько 1180–1809 рр., 1918 р.)
• острів Борнхольм (1658–1660 рр.)
• Норвегія (1814–1905 рр.)
• Фінляндія (близько 1180–1808 рр.)

У Прибалтиці:

• Курляндія (1701–1709 рр.)
• Шведська Естляндія (включаючи острів Езель) (1561–1710 рр.)
• Шведська Інгерманландія (Інгрія) (1583–1595 рр., 1617–1703 рр.)
• Шведська Лівонія (1621–1710 рр.)
• Мемель (Клайпеда) (1629–1635 рр.)

Німецькі землі:

• Бремен-Верден (1645–1715 рр.)
• Аугсбург (1632–1635 рр.)
• Ерфурт (1632–1650 рр.)
• Мінден (1636–1649 рр.)
• Шведська Померанія і Рюген (1631–1815 рр.)
• Шведська Пруссія (1629–1635 рр.)
• Вісмар (1632–1803 рр.)

Нова Швеція, 1638 р. — нині штати Делавер, Нью-Джерсі й Пенсільванія

Антильські острови:

• острів Гваделупа (1813–1814 рр.)
• острів Сен-Бартельмі (1784–1878 рр.)

У Північній Америці:

• Нова Швеція (1638–1655 рр.)

В Африці:

• Шведський Золотий берег (1650–1653 рр.)

• Дансько-шведські війни
• Польсько-шведські війни
• Російсько-шведські війни

• C. O. Bøggild Andersen: «Fra den svenske Storhedstid» (Historisk Tidsskrift, 10. række, Bind 5; 1939)
• Birgit Bjerre Jensen: «Jakob Is Østersøpolitik 1603-25» (Historie/Jyske Samlinger, Ny Række, 12; 1977)
• Frede P. Jensen: «Svensk historietolkning i Karl XII-renæssancens tegn» (Historisk Tidsskrift, 13. række, Bind 3; 1976)
• Gustaf Jonasson: «Karl XII: s baltiska militärpolitik under år 1701» (Scandia, bind 29 (1963), nr 2; s. 250–291)
• Hans Landberg: «Kungamaktens emacipation. Statsreglering och militärorganisation under Karl X Gustav och Karl XI. (Die Emanicipation der Köningsmacht. Staatshaushalt und Militärorganisation unter Karl X. Gustav und Karl XI.)» (Scandia, bind 35 (1969), nr 1; s. 93-131)
• Sven A Nilsson: «Politisk mobilisering i den svenska militarstaten» (Scandia, bind 60 (1994), nr 2; s. 115–154)
• E. Ladewig Pedersen: «Sverige og Østersøen i stormagtstiden» (Historisk Tidsskrift, 15. række, Bind 3; 1988)
• Kekke Stadin: «Att ta territoriet i besittning. Generalguvernörerna och maktens legitimering i provinserna» (Scandia, bind 73 (2007), nr 1; s. 7-25)

• Andersson, Ingvar (1956). A History of Sweden. New York: Praeger. (англ.)
• Evans, Malcolm (1997). Religious Liberty and International Law in Europe. Cambridge University Press. ISBN 0-521-55021-1.
• Frost, Robert I. (2000). The Northern Wars. War, State and Society in Northeastern Europe 1558–1721. Longman. ISBN 978-0-582-06429-4.
• Hayes, Carlton J. H. (1916). A Political and Social History of Modern Europe.
• Kent, Neil (2008). A Concise History of Sweden. Cambridge University Press. ISBN 0-521-01227-9.
• Magnusson, Lars (2000). An Economic History of Sweden. London: Routledge. ISBN 0-415-18167-4.
• Moberg, Vilhelm; Austin, Paul Britten (2005). A History of the Swedish People: Volume II: From Renaissance to Revolution.
• Nordstrom, Byron J. (2002). The History of Sweden. Greenwood Press. ISBN 0-313-31258-3.
• Roberts, Michael (1986). The Age of Liberty: Sweden, 1719–1772.
• Scott, Franklin D. (1988). Sweden: The Nation's History (2nd ed.). Southern Illinois University Press. ISBN 0-8093-1489-4. (survey by leading scholar)
• Sprague, Martina (2005). Sweden: An Illustrated History. Hippocrene Books. ISBN 0-7818-1114-7.
• Warme, Lars G. (1995). A History of Swedish Literature.
• Chisholm, Hugh, ed. (1911). Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press. (англ.)