Коронація британського монарха

Коронація британського монарха — церемонія (а точніше обряд переходу), на якій монарха Об'єднаного королівства офіційно коронують і надають регалії. Вона відповідає коронаційним церемоніям, що вже існували у європейських країнах, які уже перейшли на інавгураційну та інтронізаційну церемонії.

Коронування у Британії проводять у Вестмінстерському Абатстві

Зазвичай коронацію проводять кілька місяців опісля смерті колишнього монарха, оскільки вона вважається веселим дійством, що є неприйнятним під час жалоби. Також це дає планувальникам достатньо часу, щоб зробити усі потрібні підготування[1]. Наприклад, Єлизавету II коронували 2 червня 1953 року, хоча зійшла на престіл 5 лютого 1952 року[2].

Церемонія проводиться архієпископом Кентерберійським[1], духовним главою церкви у Великій Британії. Інші священики та члени дворянства також мають свої завдання; більшість учасників церемонії зобов'язані бути одягненими у церемоніальний одяг або мантії. На цій церемонії також присутні багато політиків та гостей, включно з представниками інших країн.

Основні елементи коронації залишились майже незміненими упродовж тисячі років. Суверена спочатку показують людям і віддають на їхнє схвалення. Він або вона дають присягу дотримуватися державних та церковних законів. Після цього відбувається помазання монарха олією, коронація і наділення регалій, перед принесенням омажу.