Корона Великого Наряду

Корона Великого Наряду, Шапка Астраханська (рос. Корона Большого Наряда, Шапка Астраханская) — дорогоцінний вінець, зроблений Єфимом Телепнєвим, дяком кремлівської Оружейної палати в 1627 для царя Михайла Федоровича. Вона була головною прикрасою парадного царського вбрання — «Великого», або «Першого» Наряду.

«Великий государів Наряд»: корона Михайла Федоровича та скіпетр і держава Бориса Годунова
Корона Великого Наряду на малюнку академіка Федора Солнцева, середина XIX ст.

Опис

Корона ця зроблена за зразком Шапки Мономаха, проте має західноєвропейський, пізньоренесансний декор. Через те вона називалась в описах «шапкою фряською» (фряжською, тобто на західний манер). Вона має металевий корпус, що складається з двох «корун», прикрашених загалом 177 дорогоцінними камінцями і перлинами. Нижня «коруна» має 8 зубчиків, верхня — 4. До нижньої частини металевого корпусу приєднане соболине хутро.

Ось опис корони на 1628:

«Шапка, что делана в Приказе у золотово дела в 1627 году при думном дьяке при Ефиме Телепневе…В нижней коруне поставлено: яхонт лазорев велик четвероуголен; два яхонта лазоревых, один осмиуголен, а другой четвероуголен; два яхонта лазоревых четвероугольны, один продолговат; 12 яхонтиков лазоревых же не великих, одиннадцать осмиугольны, а другонатцатой четвероуголен; пять лалов больших четвероугольных; три лала осмиугольны; 6 яхонтиков червчатых невеликих; 6 изумрудов не малы четвероугольны, один продолговат; 11 изумрудцов невеликих. Да в ту же коруну поставлено 24 алмаза. В верхней коруне поставлено: один яхонт червчат четвероуголен; 18 яхонтиков червчатых; 20 изумрудов, одиннадцать о шести углах; два лала один осмиуголен, а другой четвероуголен; 4 яхонта лазоревых, три осмиугольны, а четвертой четвероуголен. Да в ту же верхнюю коруну поставлено 21 алмаз. Да наверху на коруне поставлен лал велик, что снят с Государевы Казанские шапки. Да в ту ж Государеву верхнюю коруну поставлено по верх большово лала на закрепке зерно гурмицкое велико. Да под лалом в исподе в пяте на спне зерно гурмицкое не мало, плосковато. Да в верхнюю ж и в нижнюю коруну на городках и меж каменья поставлено в гнездех и в репьях 60 зерен гурмицких больших и середних и невеликих»

Сучасний стан корона отримала в 1680-і, коли деякі її дорогоцінні каменці були передані новій діамантовій короні Івана V Олексійовича, а замість були додані інші. Наприклад, «лал велик», що увінчував корону, був замінений сапфіром «алмазной грани».

Важить корона 4 фунти 78 золотників без хутра (близько 1,5 кг).

Вона ніколи не використовувалась для коронацій монархів. З моменту організації Петром I постійного зібрання Збройової палати в 1703 р. корона постійно знаходиться в її складі.

Корона Великого Наряду у геральдиці

До XVIII ст. корона не мала відповідного геральдичного аналогу. В описі Збройової палати 1777 1778 рр. вона вперше названа «Астраханською». В ті часи архівам XVII ст. не приділяли відповідної уваги, тому була вигадана легенда, що корона створена царем Федіром III в пам'ять підкорення «в 7062 р. царства Астраханского и Тмутаракани».

Ця помилка була спростована академіком Ф. Г. Солнцевим в середині XIX ст., при ретельному вивченні ним документів царської скарбниці. Але назва вже прижилась, і тому у Великому державному гербі Російської імперії (1882) ця корона увінчувала щит з гербом Царства Астраханського. У сучасній Росії корона присутня в гербі Астраханської області.

Див. також

Література

  • Московская оружейная палата. По высочайшему изволению второе, вновь составленное издание. Типография Бахметева. М. 1860. - С.42.
  • Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I: в 6 отд. и доп. к отд. III. — Репринтное издание 1849—1853 гг. — СПб.: Альфарет, 2006. - 2-е Отделение, С. 9 - 14.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.