Корчак Іван Іванович
Іван Іванович Корчак (*23 листопада 1914) — радянський та український правник, голова Державного арбітражу при Раді Міністрів УРСР (1967—1987), заслужений юрист Української РСР.
Корчак Іван Іванович | ||
| ||
---|---|---|
1967 — 1987 | ||
Попередник: | Красноступ Іван Якович | |
Наступник: | Матвєєв Юрій Геннадійович | |
Народження: |
23 листопада 1914
Одеса | |
Смерть: | 1 березня 2005 (90 років) | |
Країна: | СРСР → Україна | |
Нагороди: |
Біографія
Народився 23 листопада 1914 року в Одесі.
У 1940 р. закінчив Одеську юридичну школу, в 1949 р. — юридичний факультет Львівського державного університету.
З березня по травень 1940 р. — виконуючий обов'язки помічника прокурора кримінально-судового відділу прокуратури Одеської області, потім з травня 1940 по липень 1941 працював виконуючим обов'язки начальника судово-цивільного відділу тієї ж прокуратури.
У вересні — жовтні 1941 р. — слідчий оперативної групи при Прокуратурі СРСР.
З жовтня 1941 по вересень 1943 — прокурор кримінально-судового відділу прокуратури Новосибірської області.
Начальник слідчого відділу прокуратури Рівненської області з листопада 1943 р. по вересень 1952 р.
Протягом 1952—1960 рр. — прокурор Волинської області.
З вересня 1960 по серпень 1967 — заступник Прокурора Української РСР.
З 1967 р. по 1987 р. обіймав посаду Голови Державного арбітражу при Раді Міністрів Української РСР[1].
Діяльність в арбітражі
За ініціативою та активною участю Івана Корчака (а також Станіслава Буткевича, Дмитра Притики) органи державного арбітражу були виведені з прямого підпорядкування Ради Міністрів УРСР і реорганізовані в самостійні органи, рішення яких у справах були остаточними і не підлягали перегляду органами управління.
Очолюючи 20 років Державний арбітраж при Раді Міністрів Української РСР, а згодом Державний арбітраж УРСР, активно сприяв створенню економічного потенціалу республіки.
Безпосередньо брав участь у розробці і підписанні конвенцій з питань правових засад безпеки держави. Очолював урядові делегації на багатьох міжнародних конгресах, симпозіумах та зустрічах[1].
Нагороди
- За заслуги у зміцненні економіки республіки й авторитету України на міжнародній арені нагороджений двома орденами «Знак пошани» (1967, 1971), орденом Трудового Червоного Прапора (1976), орденом Дружби народів (1981), а також Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1984).
- Заслужений юрист Української РСР (1985).
- Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1999 р. за значний особистий внесок у створення економічного потенціалу України, активну діяльність на міжнародній арені, спрямовану на утвердження авторитету країни як суб'єкта міжнародного права, нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака[1][2].
Примітки
- Арбітражні суди України: історико-правовий нарис, портрети, події / За заг. ред. Д. М. Притики. — К. : Ін Юре, 2001. — С. 6, 127-128. — 2000 прим. — ISBN 966-7752-54-2.
- Про нагородження Корчака І. І. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.1999 № 1866
Посилання
- 90 років на захисті прав. Cтановлення та розвиток господарського (арбітражного) судочинства в Україні // Закон і бізнес, № 45 (1084) 10.11—16.11.2012
- До 100-річчя з дня народження Головного арбітра Державного арбітражу при Раді Міністрів УРСР Івана Івановича Корчака. — Вісник господарського судочинства. — 2014. — № 6. — C. 147—152.
Попередник: | Головний арбітр УРСР | Наступник: |
Красноступ Іван Якович | Матвєєв Юрій Геннадійович |