Костел бернардинців (Дукля)

Костел бернардинців — культова споруда в м. Дукля (нині Підкарпатського воєводства, Польща). Нині — Санктуарій святого Іоана з Дуклі.

Костел бернардинців
Фасад костелу бернардинців у Дуклі
49°33′34″ пн. ш. 21°40′55″ сх. д.
Тип споруди костел
Розташування  Польща, Дукля, Підкарпатське воєводство
Засновник Юзеф Вандалін Мнішек
Стиль бароко
Належність Римо-католицька церква
Стан культурна спадщина Польщіd
Епонім Ян з Дуклі
Костел бернардинців (Дукля) (Польща)
 Костел бернардинців у Вікісховищі

Відомості

Після беатифікації Іоанна з Дуклі в 1733 році рада Руської провінції ордену бернардинців вирішила заснувати монастир в рідному місті Блаженного. Дідич міста Юзеф Вандалін Мнішек позитивно поставився до цього проекту[1] (зокрема, записав фундуші для бернардинців у Дуклі та Рудаві[2]); також пообіцяв фінансову підтримку сяніцький хорунжий Юзеф Буковський. 1741 року рада Руської провінції ордену затвердила фундуш Ю. В. Мнішека. За короткий час побудували дерев'яний костел блаженного Іоанна з Дуклі разом з монастирем, які посвятили через рік по тому. У 1761—1764 тривало будівництво вже мурованих костелу і монастиря. 1743 року до новозбудованого костелу зі Львова привезли мощі («реліквії») блаженного Іоанна з Дуклі.[1]

Єжи Август Мнішек, син Юзефа Вандаліна, завершив будівництво, розпочате батьком. Освячення костелу відбулося в червні 1764 року.[3] Оздоблювальні роботи (башти, дзвіночки, вівтарі) були остаточно завершені в 1777 році.[1]

У костелі є епітафійні таблиці, встановленні на пам'ять про Єжи Августа Вандаліна Мнішека, Анну та Францішека Салезія Потоцьких, Пелагею Мнішек з Потоцьких, Марії Амелії Мнішек з Брюлів.

Мистецька проблематика

Ян К. Островський припускав, що автором якихось різьбярських робіт у костелі був «приятель Пінзеля» — правдоподібно, його близький співробітник, твори якого «можна вирізнити» в церкві Покрови (Бучач), костелів у Наварії, костелі кармелітів (Перемишль), більшості предметів фігурного декору костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Бучач).[4] Анджей Бетлей вважає, що: не варто приписувати Петрові Полейовському роботи при фасаді костелу бернардинців у Дуклі;[5] потрібно відкинути поширену в давнішій літературі атрибуцію, що Матвій Полейовський був автором невеликої фігури воскреслого Христа в костелі.[6]

Примітки
  1. Dukla — strona Prowincji oo. Bernardynów.
  2. Perzanowska H. Mniszech Józef Wandalin h. własnego (1670—1747) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 477. (пол.)
  3. Czaplińska M. Mniszech Jerzy August Wandalin h. własnego (1715—1778) // Polski Słownik Biograficzny… — 1976. — T. XXI/3, zeszyt 90. — S. 473. (пол.)
  4. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 25. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  5. Betlej A. Polejowski Piotr // Słownik Artystów Polskich. — T. 7. — Warszawa, 2003. — S. 377. (пол.)
  6. Betlej A. Polejowski Maciej // Słownik Artystów Polskich. — T. 7. — Warszawa, 2003. — S. 376. (пол.)


Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.