Костел святої Олени (Вилок)

Перша згадка про існування у селищі Вилок католицького храму відноситься до 1330-х років. Проте ця церковна споруда не збереглась через напади на село інших народів[3]. В 1788 році на території селища з'явився інший, новий храм, який був освячений на честь Святої Олени[7]. Початок записів, які збереглись та містяться у Метричній книзі, датується 1735 роком[8]. Дані, наведені у паспорті населеного пункту, свідчать про те, що станом на 2007 рік кількість парафіян костелу Святої Олени (Ілони) становить 1100 осіб, що складає 33% від усього населення селища міського типу Вилок[9]. Священиком є Федір Вейпраух[9]. Парафія обслуговується францисканцями-бернардинами[7]. Церква є римо-католицькою, на даний час діє за прямим призначенням[4]. Споруда входить до переліку об'єктів культурної спадщини, згідно програми, створеної для збереження та використання пам'яток культурної спадщини у Виноградівському районі в період з 2007 по 2015 роки[10]. Пам'ятка архітектури національного значення знаходиться у задовільному стані[4]. Відвідати костел Святої Олени туристи та парафіяни можуть у будь-який час, згідно існуючого графіку[4]. В 1995 році у католицькому храмі були проведені реставраційні роботи деяких елементів[7].

Первинна архітектура костелу відповідає стилю бароко[7]. Будівля оштукатурена [11] і побудована із каменю[3]. У 19 столітті із червоної глини [1]була здійснена прибудова чотириярусної башти[3][11]. На початку 20 століття її добудували, за рахунок чого башта стала вищою[7]. В нартексі розташовуються гвинтові сходи[11]. Храм однонавний, у нави склепінчасте перекриття[11]. Окрім окреслених елементів бароко, в архітектурі костелу зустрічаються елементи класицизму[1]. Змішання архітектурних стилів відбулось через різні дати побудови окремих частин пам'ятки. Незважаючи на поєднання стилів класицизму та бароко, храм має пропорційну будову[2]. Башту прикрашають аркові вікна, руст у кутах горизонтального положення[1]. При вході в костел розміщується невелика за розмірами скульптурна композиція[11]. Всередині храму, на стелі, спостерігаються темперні розписи, які були виконані на початку 20 століття[3]. Більша їх частина збереглась до наших днів[2]. На невеликій відстані від храму знаходиться плебанія, в якій є галерея[1]. В 1986 році в приміщенні костелу був встановлений орган, який створили брати Рігер[7]. Церковна будівля майже цілком зберегла свою первинну архітектуру до наших днів[2].

• Виноградівська районна рада Закарпатської області. П'ята сесія шостого скликання. Рішення про Програму розвитку культури і мистецтва в районі на 2011–2015 роки
• Федака Сергій. Населенні пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. — 264 с- 2014

• Закарпаття > Угоча > Вилок > Костел Св. Єлени//Подорож Україною
• Пам'ятники містобудування, архітектури, історії та археології і історико-культурні заповідники Закарпатської області