Костенко Валентин Григорович
Валентин Григорович Костенко (* 16 липня 1895, Уразово, Слобожанщина — † 14 липня 1960, Харків) — український оперний композитор, музикознавець, музичний критик.
| Костенко Валентин Григорович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 16 липня 1895 |
| Місце народження | Бєлгородська область, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка |
| Дата смерті | 14 липня 1960 (64 роки) |
| Професії | композитор |
Жертва сталінського терору.
Біографія
Народився 1895 р. у с. Уразово, на Східній Слобожанщині (тепер Бєлгородська область, РФ). Походив з родини селян-бондарів. Хист до музики перейшов від батька, який був регентом у сільській церкві. Костенко вирізнявся голосом виняткової краси і тому потрапив до Петербурзької придворної співацької капели, де і перебував до 1914. Тоді ж приватно вчився у Петербурзькій консерваторії, яку закінчив 1915 з дипломом вільного художника композиції.
1922 Костенко повертається в Україну, до тодішньої більшовицької столиці — Харкова. Тут викладав у Харківському музично-драматичному інституті.
Творчість та доля
Автор опери «Кармелюк», яка активно ставилася у Харківській державній оперів у 1930-ті роки. Також писав симфонічну музику, вокальні твори, музику до кінофільмів «Каховський плацдарм» (1933, у співавт. з І. Овадісом). Проте вже 1934 композитор звинувачений у так званому «буржуазному націоналізмі». Під час втечі сталіністів з Харкова під час Другої світової війни, про опального композитора забули і залишили на розсуд німецької влади.
Вже 1950 більшовицька влада вирішила помститися композитору за те, що він не загинув під німцями. Костенка звинуватили у співпраці з німецькою владою у Харкові в період 1941 по 1943. Тоді він завідував відділом мистецтв міської управи і керував діяльністю харківських закладів мистецтв (музичних шкіл, консерваторії, театрів, історичного архіву, музею й інших культурних установ, яких не змогли зруйнувати сталіністи перед втечею на схід). Був членом організації «Просвіта», тож звинувачувався також і у пропаганді створення незалежної української держави (оркестрував гімн «Ще не вмерла Україна»).
Сталінський трибунал засудив В. Костенка до 25 років таборів (1956 композитор був звільнений за амністією).
Доля після смерті
Ім'я В. Костенка і його творчість були фактично заборонені сталінським окупаційним режимом, а його діяльність начисто викреслена з історії української музичної культури. Відкритим архів композитора став після звільнення України від СССР — з 1995 року, після посмертної реабілітації В. Костенка (1993).
Джерела та література
- І. М. Лисенко. Костенко Валентин Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 221. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- О. В. Шевчук. Костенко Валентин Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Література
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.323.
- Валентин Костенко: Музикознавчі праці. Статті. Матеріали: До 100-річчя від дня народження. — К. :Центрмузінформ, 1996. — 185с.
- Шульгіна В. Д. Валентин Костенко: повернення із забуття/В. Д. Шульгіна//Бібліотечний вісник. — К., 1995. — No 5. — С. 36-38.
- Беренбейн І. Творча спадщина Валентина Костенка: сучасні проблеми дослідження і збереження/І. Беренбейн//Наук.вісн. НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 16 :Культурологічні проблеми
української музики (Наукові дискурси пам'яті І. Ф. Ляшенка. — К., 2002. — С. 274—276.
Посилання
- Костенко Валентин Григорович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 562-563.
- Костенко Валентин Григорович // ЕСУ
- Валентин Григорович (dic.academic.ru) (рос.)
- Заборонений композитор Костенко (укр.)[недоступне посилання з липня 2019]