Кошкін Володимир Мойсейович

Володи́мир Мойсе́йович Ко́шкін (1936—2011) — український фахівець у галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1981), письменник. Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (2009), заслужений діяч науки і техніки України (2001).

Кошкін Володимир Мойсейович
Народився 20 листопада 1936(1936-11-20)
Харків
Помер 17 січня 2011(2011-01-17) (74 роки)
Харків
Країна  СРСР →  Україна
Діяльність фізик
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Галузь фізика твердого тіла
Заклад Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Посада завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки: фізика тонких плівок
Нагороди Золота медаль ВДНГ

Життєпис

Його батько — Мойсей Кошкін, доктор медичних наук, професор. Мама — Дора Марківна Горфункель-Кошкіна (1901—1983), кандидат медичних, завідувала біохімічною лабораторією Харківського інституту вакцин та сироваток ім. Мечникова.

1959 року закінчив Харківський університет, протягом 1960—1966 років працював у НДІ основної хімії.

Від 1963-го — керівник групи, протягом 1966—1982 років — керівник сектору радіаційностійких матеріалів Інституту монокристалів АН УРСР.

Від 1982 року — завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Сформулював кристалографічний критерій, виявив клас речовин із надвисокою радіаційною стійкістю. Передбачив нестійкі рівноважні дефекти, що визначають дифузійні та теплофізичні властивості твердих тіл при високих температурах, в тому числі — фазові переходи й ефекти переносу у суперіонних провідниках. Визначив термодинаміку, кінетику та електроніку інтеркальованих шаруватих напівпровідників. З'ясував походження впливу газового та рідкого середовищ на критичні параметри високотемпературних надпровідників.[1] Відкрив ефект рівноважного впровадження неіонізованих домішок у напівпровідники з пустотами у ґратці (співавтор).

Автор збірок віршів

  • «МестоИмения» (1996),
  • «Остаться в сентябре» (1999),
  • «От Фауста до Вертера» (2006),
  • есеїв «Чувства и символы. Между духом и плотью» (2010).

У сфері психології він розробив метод вивчення психології поетів на базі статичного аналізу їх творчості, дослідив психологічні риси О. Пушкіна, Т. Шевченка та інших поетів. Також підтвердив факт періодичних коливань психологічних станів населення та досліджував походження релігій [2].

Серед робіт
  • «Unstable equilibrium and radiation defects in solids», 1973, у співавторстві
  • «Intercalation of semiconductors: thermodynamics, kinetics, electronics», 1992
  • «Physics and Chemistry of Compounds with Loose Crystal Structure», 1994, у співавторстві
  • «Зони нестійкості та короткоіснуючі дефекти в фізиці кристалів», 2002
  • «Матеріали та пристрої з гігантським радіаційним ресурсом», 2006, у співавторстві

Пам'ять

Меморіальна дошка встановлена у 2011 р. на стіні хімічного корпусу Харківського політехнічного інституту. Скульптор — С. А. Гурбанов [2].

Джерела
  1. Несколько работ о высокотемпературной сверхпроводимости. Владимир Моисеевич Кошкин.
  2. Товажнянський, Л. Л.; Ніколаєнко, В. І.; Сакара, Ю. Д. (2014). Навіки в пам’яті. Меморіальні дошки НТУ «ХПІ» (укр). Харків: НТУ «ХПІ». с. 31.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.