Крайнюков Костянтин Васильович
Костянтин Васильович Крайнюков (14 березня 1902 — 4 серпня 1975) — радянський військовий політпрацівник, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.
| Костянтин Васильович Крайнюков | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Константин Васильевич Крайнюков | |||||||||||||
| Народження |
14 березня 1902 Камишинський район, Kamyshin Okrugd, Нижньо-Волзький край, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка | ||||||||||||
| Смерть |
4 серпня 1975 (73 роки) Москва, СРСР | ||||||||||||
| Поховання | Москва | ||||||||||||
| Країна |
 СРСР | ||||||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | ||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||
| Звання |
 Генерал-полковник | ||||||||||||
| Війни / битви |
Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Біографія
Народився 1(14) березня 1902 року у селі Талівка (тепер Камишинського району Волгоградської області РФ) в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, працював на заводі в місті Камишині.
З 1919 р. — у Робітничо-селянській Червоній армії. Учасник громадянської війни в Росії: воював у Приураллі, Україні та Закавказзі.
З 1922 р. — на партійно-політичній роботі в армії. Був секретарем партійного бюро, політичним керівником бронепоїзду і кавалерійського ескадрону, старшим інструктором політичного відділу 2-ї кавалерійської дивізії.
У 1934 році закінчив Військово-політичну академію РСЧА імені Толмачова.
У 1934 — 1937 р. — начальник курсу в Військово-політичній академії РСЧА імені Толмачова. З 1937 року — військовий комісар кавалерійського полку, військовий комісар 8-ї кавалерійської дивізії.
З 1940 р. — заступник командира 2-го кавалерійського корпусу з політичної частини.
Учасник німецько-радянської війни. У серпні — вересні 1941 р. — член Військової ради 6-ї армії. У вересні 1941 — листопаді 1942 р. — член Військової ради 9-ї армії. У листопаді 1942 — жовтні 1943 р. — член Військової ради 40-ї армії. У жовтні 1943 — 1945 р. — член Військової ради 1-го Українського фронту.
У 1945 — травні 1947 р. — член Військової ради Центральної групи військ.
У травні 1947 — жовтні 1948 р. — член Військової Ради Прикарпатського військового округу — заступник командувача військ з політичної частини.
У 1948 — 1949 р. — начальник Військово-політичної академії імені Леніна.
У 1949 — 1950 р. — заступник начальника Головного управління Генштабу з політичної частини. У березні — липні 1950 р. — виконувач обов'язків начальника Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту. У липні 1950 — 1953 р. — 1-й заступник начальника Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту.
У червні — листопаді 1953 р. — член Військової ради Групи радянських військ у Німеччині. У 1953 — 1955 р. — член Військової ради Центральної групи військ.
У вересні 1955 — серпні 1957 р. — член Військової Ради Прибалтійського військового округу.
У 1960 — 1969 р. — заступник начальника Військово-навчального управління Генштабу Збройних сил СРСР з політичної частини.
З 1969 р. — у відставці. Проживав у Москві.
Праці і мемуари
Автор мемуарів «От Днепра до Вислы» і «Оружие особого рода».
Звання
- бригадний комісар (.06.1941)
- генерал-майор (20.12.1942)
- генерал-лейтенант (2.03.1944)
- генерал-полковник (16.06.1965)
Нагороди
- чотири ордени Леніна (23.10.1943, .02.1945, 25.05.1945,)
- п'ять орденів Червоного Прапора (5.11.1941, 4.02.1943, .11.1944, 1949,)
- орден Суворова 1-го ст. (6.04.1945)
- орден Кутузова 1-го ст. (29.07.1944)
- орден Богдана Хмельницького 1-го ст. (29.05.1944)
- орден Вітчизняної війни 1-го ст. (27.08.1943)
- медалі
Посилання
- Біографія К.В.Крайнюкова на сайті «Хронос» (рос.)
- Біографія та запис голосу К.В.Крайнюкова на сайті «Голоса выдающихся советских военачальников» (рос.)