Крайсгауптманшафт Злочов

1 серпня 1941 року довоєнні повіти Бродівський, Золочівський і Перемишлянський увійшли до складу дистрикту Галичина. Ймовірно, 11 серпня 1941 року[1] з цих районів німецька цивільна адміністрація утворила окружне староство і об'єднання гмін Злочов (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Zloczów) або ж «Золочівське окружне староство». Ця одиниця набула остаточного оформлення після реорганізації окружних староств дистрикту 15 вересня 1941. Керував окружним староством окружний староста — крайсгауптман. Цю посаду з 15 вересня 1941 займав асесор Ганс Манн, а з 1 серпня 1943 — д-р Отто Вендт. 1 липня 1943 створено Бродівський і Перемишлянський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Brody, Przemyslany)[1].

Такі посади як керівник відділу господарства чи відділу пропаганди, а також усі інші важливі пости на рівні округи, особливо в судах і поліції, обіймали німці. Другорядні посади займали фольксдойчі та українці — фахівці у своїй галузі. Українці також мали право бути війтом або бургомістром[4].

У Золочеві в 1941—1942 роках виходив тижневик для Золочівської округи «Золочівське слово», а у Львові на базі газети «Рідна земля» у 1942—1944 роках видавався український популярний тижневик для Тернопільщини і Золочівщини «Тернопільський голос»[5].

Станом на 1 січня 1944 Золочівське окружне староство складалося з 26 адміністративно-територіальних одиниць — трьох міст (Броди, Золочів і Перемишляни) та 23 волостей: Білий Камінь, Добряничі, Дунаїв, Глиняни, Гологори, Задвір'я, Золочів, Конюшків, Красне, Куровичі, Лешнів, Ожидів, Олесько, Пеняки, Перемишляни, Підкамінь, Пониковиця, Ремезівці, Сасів, Суховоля, Фільварки, Янчин, Ясенів[6].

17 липня 1944 року адміністративним центром округи оволоділи радянські війська[7].