Кранног

Кранног (ірл. crannóg) — назва, що використовується в Шотландії і Ірландії для штучного або природного острова, який використовують як місце проживання. Назва також відноситься до дерев'яних платформ, споруджених на мілководді в місцевих озерах, в основному в епоху неоліту. Між тим, мало слідів цих будов дійшло до нас.

Реконструкція краннога на озері Лох-Тей.

Назва походить від ірл. crann, що означає «дерево»[1].

З берега на кранног можна було потрапити по кам'яному або дерев'яному мосту.

Мабуть, найдавнішим кранногом є острівець Eilean Domhnuill на Північному Уїсті — він був споруджений в період неоліту, близько 3800—3200 р. до н. е. Кранноги часто споруджувалися в епоху від залізної доби аж до настання Середньовіччя, тобто тоді ж, коли споруджувалися брохи і дуни.

Найбільша концентрація кранногів у Шотландії виявлена в регіоні Дамфріс і Галлоуей. Також велику кількість кранногів знайдено на Шотландському високогір'ї та в Ірландії.

Нині реконструйовані кранноги можна побачити на шотландському озері Лох-Тей і в Краггауновені у Ірландії.

При розкопках археологічної пам'ятки в Ліснакрогері (Lisnacrogher) (графство Антрім, Ірландія), відкритої в XIX столітті, знайдено велику кількість матеріалів латенської культури, зокрема піхви для мечів, типові для кельтського мистецтва.