Краснов Ігор Вікторович
Ігор Вікторович Краснов (нар. 24 грудня 1975 року, Архангельськ, РРФСР) — російський державний діяч, юрист. Генеральний прокурор Російської Федерації з 22 січня 2020 року.[1][2] Член Ради Безпеки Російської Федерації з 3 лютого 2020 року.[3] Дійсний державний радник юстиції (2020).[4]
Ігор Вікторович Краснов | |
---|---|
| |
Генеральний прокурор Російської Федерації | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 22 січня 2020 |
Президент | Володимир Путін |
Попередник | Юрій Чайка |
Член Ради Безпеки Російської Федерації | |
На посаді з | 3 лютого 2020 |
Народився |
24 грудня 1975 (46 років) Архангельськ, РРФСР, СРСР |
Відомий як | слідчий, прокурор |
Країна | Росія |
Освіта | Pomorsky State Universityd |
Політична партія | Безпартійний |
Професія | юрист |
Звання |
Дійсний державний радник юстиції |
Нагороди | |
Заступник голови Слідчого комітету Російської Федерації (з 30 квітня 2016 по 22 січня 2020 року).
Життєпис
Народився 24 грудня 1975 року, в Архангельську, РРФСР.[5]
Закінчив Поморський університет ім. Ломоносова (Північний федеральний університет). В органах прокуратури РФ з 1997 року.
З 2006 по 2007 рік — слідчий центрального апарату Генпрокуратури РФ.
У 2007 році перейшов в Слідчий комітет при прокуратурі Російської Федерації, був старшим слідчим з особливо важливих справ при голові Слідчого комітету.
Після утворення в 2011 році Слідчого комітету — в центральному апараті СКР.
30 квітня 2016 року Краснов призначений заступником голови Слідчого комітету Російської Федерації.
Указом Президента Російської Федерації звання генерал-майора юстиції присвоєно у 2012 році[6], генерал-лейтенанта юстиції — в 2017 році[7].
22 січня 2020 року Рада Федерації призначила Ігоря Краснова на посаду Генерального прокурора Росії[8].
3 лютого 2020 року Путін присвоїв Краснову чин дійсного державного радника юстиції.
Розслідування
Розслідував ряд резонансних кримінальних справ, серед яких: вбивство Станіслава Маркелова і Анастасії Бабурової 2009 року, вбивство судді Московського міського суду Едуарда Чувашова, вбивство чемпіона світу з тайського боксу Мусліма Абдуллаєва.
28 лютого 2015 року Краснов очолив слідчу групу у справі про вбивство Бориса Нємцова[9]. Очолював слідчу групу, яка розслідувала злочин, вчинений «Бєлгородським стрільцем», Сергієм Помазуном[10].
Вів розслідування справи екс-полковника МВС РФ Дмитра Захарченка. З вересня 2014 по березень 2015 року розслідував розкрадання грошових коштів, виділених на будівництво космодрому «Східний».
Нагороди
- Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2011)[11].
- Почесна грамота Президента Російської Федерації (2014)[12].
Примітки
- Рада Федерації призначила Ігоря Краснова на посаду Генерального прокурора РФ
- Генеральная прокуратура Российской Федерации. Краснов Игорь Викторович. genproc.gov.ru. Процитовано 25 травня 2020.
- Указ Президента РФ «Про внесення змін до складу Ради Безпеки Російської Федерації, затверджений Указом Президента Російської Федерації від 25 травня 2012 № 715».
- Указ Президента Російської Федерації від 03.02.2020 року № 91 «Про присвоєння класного чину Краснову»
- Біографія генпрокурора РФ Ігоря Краснова
- Указ Президента Російської Федерації від 14.06.2012 р. № 840 Біографія генпрокурора РФ Ігоря Краснова«Про присвоєння вищих спеціальних звань співробітникам Слідчого комітету Російської Федерації»
- Указ Президента Російської Федерації від 10.06.2017 р. № 258 «Про присвоєння військових звань вищих офіцерів, спеціальних звань вищого начальницького складу, вищих спеціальних звань і класних чинів»
- Путін запропонував Ігоря Краснова на посаду генпрокурора Росії
- розслідував вбивство Маркелова співробітник СК зайнявся справою про вбивство Нємцова // Інтерфакс, 01.03.2015
- Бєлгородський Стрілець визнаний осудним.
- Указ Президента РФ від 03.12.2011 № 1581 «Про нагородження державними нагородами» / page.aspx?1591035 Архівовано квітень 2, 2015 на сайті Wayback Machine.
- Розпорядження Президента Російської Федерації від 25.09.2014 р № 309-рп «Про заохочення»