Красноусольські мінеральні джерела

Красноусольські мінеральні джерела — гідрологічна пам'ятка природи в Башкортостані, Гафурійський район, Красноусольський (з 1965)[1].

Об'єкт охорони: Унікальні цілющі джерела.

Призначення:

  1. Охорона цілющих джерел.
  2. Лікувальне використання мінеральних джерел.[2].

Красноусольські мінеральні води розташовані в предгір'ях західних схилів Південного Уралу в долині річки Усолка за 5 км від села Красноусольського Гафурійського району Республіки Башкортостан. Вода джерел, впадаючи в річку Усолку, робить її частково соленою.

Історія

Церква біля мінеральних джерел

Красноусольські мінеральні джерела відомі з 16 століття. За переказами часів Івана Грозного, загін стрільців і козаків, що прибули на стругах по Камі та Білій в Башкирію для закладення Уфимського острога, піднявся вище за течією річки Агиделі (Білої) до гирла річки Усолки. Тут і був закладений острог, отримавший назву Табинського.

У 1924 році Народний Комісаріат озорони здоров'я Башкирської АРСР направив на Красноусольські джерела лікаря Петра Степановича Зотова, двох медсестер та кухаря. Поруч з джерелами були побудовані дерев'яні будинки для прїжджих хворих. Утворився курорт «Красноусольськ».

Після Другої світової війни курорт використовувався для лікування інвалідов війни. Поруч збудовано дитячий санаторій.

В 90-х роках ХХ століття організовано розлив води Гіркий Ключ, як питної.

Походження

Красноусольські мінеральні джерела відносяться до висхідних джерел води.

Красноусольські джерела, яких нараховується близько 250, поділяються на 3 групи.

  • Джерела 1-ї групи походять з берегів річки Усолка, складених вапняками карбону;
  • Джерела 2-ї групи - з лівого схилу долини річки, складених породами четвертичної системи;
  • Джерела 3-ї групи - розташовані на правому березі річки, складеному гіпсами кунгурського яруса.

Води джерел 1-ї і 2 -ї груп піднімаються по тектонічних тріщинах з глибини 500—600 метрів, не змішуючись.

Характеристики

Вода в джерелах 1-ї та 2-ї груп високомінералізована, з мінералізацією до 77,5 г/л. В джерелі № 11 — середньомінералізована (7,6—13,5 г/л). В джерелі Горький Ключ - маломінералізована (2,2 г/л).

Посилання

Примітки

  1. Постановление СМ БАССР от 17.08.1965 № 465
  2. CD Econet. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 25 квітня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.